Найбільше мене в мій перший день в п'ятому класі вразило те, що відтепер довелося ходити з кабінету в кабінет, з поверху на поверх, кожен предмет в іншому кабінеті. Це забирає час. Також неприємно вразило збільшення кількості вчителів, до кожного слід пристосовуватися, вивчати його психічні особливості, підходи й вимоги. Збільшилася кількість уроків й предметів, вага портфеля ще більше обтяжує хребет. Чому я маю щодня йти до школи, як в'язень, якщо є можливість вчитися екстерном? Я вражена безглуздістю цього віджилого ритуалу. Я відчуваю себе рабою в школі. І я вражена, що це відбувається зі мною.
Я дуже люблю приїжджати до бабусі в село на літні канікули.І це не через найсмачніші в світі пироги,якими вона мене постійно годує.Я просто обожнюю атмосферу в якій вона живе.А створюють її мої улюблені квіти-айстри.В старенької їх дуже багато, я б навіть сказала занадто.Вони скрізь,їх безліч,мені дуже подобається занурюватись у це квіткове різнобарв"я,яке поглинає з кожним днем все більше й більше. А ці аромати-це щось неймовірне..Я можу говорити ще дуже довго, про те, як бабусин двір увесь стоїть у вихорі айстр,проте мені ніколи не вдасться словами передати усю ту велич і красу створену природою й втомленими рукими моєї старенької.
