ось і настала золота осінь. це початок шкільної пори. діти йдуть до школи і починається перша навчальна чверть. під ногами шарудять опале листя. вранці на землю лягає паморозь. жовте, червоне, руде листя заквітчуе дерева. на лісових галявинах червоніють кетяги горобини. берізки зсипають своє золоте листя на зелені ялинки. вкрилися позолотою дуби та клени. осінь запалила ліхтарики на кущах калини. а на пустищі поспіла журавлина і брусниця. зовсім скоро у вирій полетять журавлі і будуть прощатися з нами своїм сумним курликанням. осінь обдаровує нас безліччю дозрілих фруктів і овочів. як приємно насолоджуватися смаком соковитих яблук і груш, винограду і слив. вона щедра на подарунки!
що потрібно людині для щастя і хто чи що робить нас щасливими? відповідь на це питання – неоднозначна. комусь потрібне визнання, комусь – гроші, а комусь достатньо сімейного затишку. особисто для мене щастя – це парадоксальне відчуття. буває тягнеться воно довго і так добре на душі стає. а буває – настає зненацька. наприклад, перевівши стареньку бабусю через дорогу. щасливим мене роблять найпростіші деталі: здорові батьки, друзі поруч, улюблений песик. також відчуття щастя мені дарує весна. коли перше тепленьке сонечко зігріває своїми промінчиками. все навколо прокидається, оживає і стає так добре та тепло на душі. для мене дуже важливо аби мої рідні були здорові. щодня бачити посмішку на їх обличчі – справжня радість, без якої я не можу жити. як же зробити людину щасливою? напевно, достатньо зробити приємний комплімент про зовнішність і її очі засяють по-іншому. я вважаю, що людина не може бути щасливою без можливості проявити свої почуття. також, не менш важливим, мати заняття до душі, яке б приносило задоволення. отже, хоч щастя для кожного різне, та викликає воно в нас абсолютно однакові відчуття. тому, вірте в своє щастя і воно обовязково до вас прийде.
