Час минає. Секунда за секундаю ми старішаємо. Час нас віділля від трипільського гончара, що робить добру справу. Час минає, скрізь пальці роботящої людини, історія плине і ми не замислюємось яке життя коротке. Людина не замислюэться, що для неї гроші це б нормального прожиття. А дріб’язкові сварки і щоддене сидіння перед інтернетом – марнування і не цінування власного життя. А роблячи добрі справи,завжди пам’ятай про те що, саме ми творимо своє щастя наших дітей та внуків.
Народ говорить: що цінування власного життя це і є головний скарб в пам’яті людини. Старі люди більш розуміють всі барви життя, оскільки вони розуміють,що вони своє життя прожили.
Все в житті нам дається тільки раз: народження, дитинство, молодість і як не прикро старість. Читаючи хороші, мудрі, старі книги ми завжди розуміємо цінність життя взагалі. Потрібно прислухатись да старих людей вони завжди цінують моменти свого життя.
Завжди пам’ятайте своїх батьків цінуйте їх адже вони цінують вас, і надіються, що ви також це будете робити. Це і є головна ціль прожити своє життя не марнуючи його, а прожити з високо піднятою головою все життя, і не втратити жодної хвилини.
В ідеальній сім"ї немає місця зрадам. Бо там, де присутня любов, зраджувати не хочеться.
І ніякі спокуси не змінять вірності коханій людині.
В ідеальній сім"ї немає сварок, а є здорова дискусія, без биття посуду, без осуду за плечими,
без посвячення у проблеми сім"ї сторонніх осіб.
В ідеальній сім"ї немає головного і другорядного. Там всі рівні. У кожного є права і обов"язки.
Більше того, ніхто не ухиляється від до ншому.
В ідеальній сім"ї не буває виконання супружних обов"язків, бо кожен з подружжя намагається догодити іншому,
і при таких відносинах присутня повна гармонія і задоволення одне одним.
В ідеальній сім"ї виховані діти. Така сім"я має чим гордитись. І діти гордяться своїми батьками.
В ідеальній сім"ї ніколи не згасає вогонь кохання, яке помирає лише з останнім, хто покидає цей світ.