кожна людина розмовляє тою мою, в якій країні вона народилась. Де зробила перші кроки, промовила довгождане слово.
англійці-англійською, росіяни-російською, корейці-корейською, а ми українці- українською. наша мова посідає друге місце за милозвучність після Італії! то чому ж тоді ми ї спотворюємо додаючи слова іншомовного походження, розмовляючи суржиком або ж просто перероблюємо слова, міняємо корінь, чи основу.
я пишаюся, що народилася саме в Україні. Адже саме наша говірливість бере посаток з давніх-давен. Зростає разом з людською культурою, змінюється, набирає красу та звук.
мова- то найбільше багатство народу. Тому я обрала українську мову,правильну, милозвучну, глибоку та таку рідну серцю.
Любіть свою мову, націю та традиції, поважайте їх. Адже доля країни міняється, і такого щастя може і не бути
Чим вата нижче,
Тим дощик ближче. (Хмара)
Летить орлиця
По синьому небу,
Крила розпластала,
Сонечко застелила. (Хмара)
Біла вата пливе кудись. (Хмара)
Без крил летять,
Без ніг біжать,
Без вітрил пливуть. (Хмари)
По синьому морю
Білі гуси пливуть. (Хмара)
Вже не сонце ль винувато,
Що висить на небі вата? (Хмара)
На хвилину в землю вріс
Різнобарвний диво-міст.
Диво-майстер змайстрував
Міст високий без поручнів. (Веселка)
Скачуть по доріжці
Білі горошки. (Град)
Розсипався горох
На сімдесят сім доріг;
Ніхто його не підбере:
Ні цар, ні цариця
Ні красна дівиця. (Град)
На дворі переполох:
З неба сиплеться горох.
З'їла шість горошин Іра -
У неї тепер ангіна. (Град)
Без рук, без ніг,
А вікно вибиває. (Град)
Я кажу братові:
- Ох, з неба сиплеться горох!
- От дивак, - сміється брат, -
Твій горох адже це... (Град)
Молоко над річкою пливло -
Нічого не видно було.
Розчинилося молоко -
Стало видно далеко. (Туман)
Сивий дідусь біля воріт
Всім очі заволік. (Туман)
У білому оксамиті село
І паркани, і дерева.
А як вітер нападе,
Цей оксамит відпаде. (Туман)
Над річкою, над долиною
Повисла біла холстина. (Туман)
Спершу - блиск,
За блиском - тріск,
За тріском - плескіт. (Гроза)
Нашуміла, нагремела,
Всі промила і пішла.
І сади і городи
Усієї округи полила. (Гроза)
Басовитий і серйозний,
У нього характер крут:
Заворчитон дуже грізно -
Усі негайно ж втечуть! (Грім)
Голосно стукає,
Дзвінко кричить,
А що говорить,
Нікому не зрозуміти
І мудрецям не впізнати. (Грім)
Мене ніхто не бачить,
Але всякий чує,
А мою супутницю
Кожен може бачити,
Але ніхто не чує. (Грім і блискавка)
Летить вогняна стріла,
Ніхто її не зловить. (Блискавка)
Ні вогню, ні спеку не маю,
А все спалюю. (Блискавка)
Розпечена стріла
Дуб звалила у села. (Блискавка)
Живе без тіла,
Мови не має,
А всім відповість. (Луна)
Що, ледь доторкнувшись,
Перетворює в дим дрова? (Вогонь)
Ось якийсь ненажера є:
Все на світі може з'їсти.
А коли води поп'є -
Обов'язково засне. (Вогонь)
