- Привіт, Марусю! Чого ти була відсутня на першому уроці?
- Добрий день, Інно Василівно! Я відвідую фізіопроцедури щоранку. Ось довідка.
- Добре, Марусю. -Інно Василівно, а чи можу я сьогодні підійти до вас після занять та отримати додаткове завдання, адже впродовж двох тижнів мене не буде на ваших уроках?
Так, звичайно. Мабуть, ти виконаеш проект на тему "Сучасна українська література". А потім виступиш з
доповіддю перед однокласниками. Дякую, Інно Василівно. Це дуже
цікава тема. - Рада, що тобі сподобалось. А ти
пам'ятаєш, що завтра у нас батьківські
збори?
Так, звичайно. Мама працює, проте
тато зможе прийти.
- Чудово.
- О, дзвоник. Я маю бігти, до зустрічі!
- Бувай!
Леся Украинка... Ее имя золотыми буквами запечатлелось на скрижалях нашей литературы, нашей истории. Мы строим ей памятники, строим мемориальные комплексы, устраиваем торжественные концерты в ее честь и не подозреваем, что дух ее всегда присутствует среди нас. Женщина-борец, женщина, которая "в сердце имеет то, что не умирает".
Жизнь Леси Украинки — это борьба на протяжении долгих лет не только с давящим культуру народа общественным строем, но и борьбы с болезнью, которая поразила ее еще в 1881 году. Пребывая в состоянии постоянного напряжения, она продолжала писать свои бессмертные произведения. Ее гордый нрав, его самокритичность, принципиальность, трудолюбие, сила воли и верность слову давно стали идеалом для многих современников.
Божевільний капелюшник і Заєць змушені були пити чай безперервно в покарання за те,що вони вбивали Час.Капелюшник і Заєць ставилися до Аліси не гостинно-піднімали на сміх і залякували.Дівчинка пішла і після чергових пригод потрапила в королівський сад де в червоний колір фарбували садівники-карти білі троянди.
Розділ 8
Майже всіх своїх знайомих по Крїні Чудес Аліса побачила в залі де судили Червоного Валета,який,як говорилося в пісенці,вкрав пироги,випечені Королевою