Щоб зробити хліб, потрібно посадити пшеницю ще восени. Пшеничка зійде і стане ніби маленька травичка. Взимку вона буде спочивати під пухким та теплим снігом. А навесні, коли сніг розтане, вона знову почне рости і ми будемо чекати доки вона зросте та достигне.
Наприкінці літа починають збирати врожай. По полю їздять комбайни, збирають зерно і завантажують його в автомобілі, які везуть пшеницю на тік. На току пшеницю сушать та відправляють на хлібоприймальні пункти, де переробляють її на борошно.
Борошно везуть на хлібозаводи де замішують тісто, розкладають його по формах та випікають хліб. Після цього готові паляниці прямують до магазину, де ми їх і купуємо.
Ліс стояв урочистий. Сонячні промінці падали на листя, створюючи гармонійну й святкову атмосферу.
Ми дуже старанно шукали грибів, але не знайшли їх. Мабуть, з причини того, що довго не було дощу й земля потріскалася та пересохла.
Скоро ми натрапили на кущі, які рясніли горіхами. Ми взялися збирати горіхи зі справжнім завзяттям. На жаль, ми не помітили, що за лісом причаїлася небезпека.
Страшний вітер налетів зненацька. Дерева захиталися. Вогняна сліпуча блискавка розітнула хмари. Ми розгубилися: бігти додому далеко, а лишатися в лісі небезпечно. Дощ полився, як із відра. Вітер шаленів у верхівках дерев. Здавалося, що майже останній осінній грозі не буде кінця.
Ми дочекалися. Вітер вгамувався. Дощ ущух. Ми були мокрі до останньої нитки. Зате як радісно було нам іти по розмоклій землі, несучи повні кошики справжніх лісових горіхів.