я повністю підтримую думку м.рильського про те,що ми маємо любити природу. але любити природу -- не означає тільки милуватися нею і використовувати лише для свого задоволення.
"я люблю природу, отже, -- володію нею", -- помилково говорять байдужі,корисливі люди. не можна бути егоїстом у ставленні до неї.
на сьогоднішній день у нашій країні досить серйозна екологічна проблема. ми щоденно зрубуємо ліси, цим самим забруднюємо атмосферу, а статистика показала,що територія сміття на україні дорівнює території однієї данії. і, використовуючи природні багатство(і говорячи при цьому про любов до природи), ми вбиваємо своє життя і життя наступних поколінь.
ми всі -- частинка природи, і наше майбутнє залежить від того, як ми по-справжньому будемо любити її!
любімо природу не для себе,
любімо для неї !
детальніше - на -
коли похмурі дощові осінні дні змінюються дзвінкими морозами , коли перший сніг обережно лягає на землю , ночі стають довгими , а небо високим і прозорим , ми готові зустріти прихід зими , суворої та сніжної.
ця пора року по- своєму прекрасна . це блискучі, під холодним зимовим сонцем ,білі покриви , це перетворені під снігом міста і села . заснулі до весни дерева гордовито несуть свій сніговий наряд , насунувши на розлогі крони пухнасті білі шапки.річки покриваються блакитним льодом , і в цих морозних оковах їм належить чекати першої весняної відлиги , щоб з новою енергією прискорити галасливий біг своїх вод.
зима – це час спокійної та мовчазної відвертості природи . вона дрімає в цих холодних обіймах , у тиші і спокої .
прекрасна зимова ніч , коли на темному небі виникають тисячі яскравих блискучих зірок , чарують ясну і безвітряну погоду , а під ними блакитним покривалом розстеляється багатий сніговий покрив.
але солодка картина блискучих алмазних вогнів широких снігів під мізерними променями сонця – лише одне з багатьох облич зими , адже вона може постати в найсуворішому і нещадному вигляді , засвистати і захурделити всю землю.
у години зимової бурі небо стає темним і загрозливим , а пориви вітру зривають білосніжні покриви з мирно сплячих дерев , залучаючи їх в запаморочливий і колючий потік . завивання хуртовини , стрімка поземка, що змальовує на землі хитромудрі візерунки – це і є зима , така різна і багатогранна , готова миттєво змінити свій ласкавий і добрий вигляд на суворий оскал морозного урагану.
любити зиму – значить любити кожен прояв природи , адже зимова вибагливих – це справжнє випробування , пройти яке необхідно гідно , радіючи кожній сніжинці в її тремтливому і невагомому польоту.
