Так я люблю зиму. Люблю, але не обожнюю. Чому? Напевно не тому що я народився взимку, бо мерзну як і всі. А якщо ви мене спитаєте, яка пора року мені подобається найбільше, то я відповім: весна і осінь. Весна –за те, що все народжується і оживає. Осінь – за те, що все вмирає і готується до зими. Це перехідні сезони. В них є якийсь дух змін, що надихають мене жити далі. А чому ж я люблю зиму? Спробую передати.
Зима – це не лише холод та порожнеча як в одному з старих, відомих анекдотів про мужика та горілку. Зима – це чарівний час, коли все начебто завмирає і в той же час жевріє тиха казкова таємниця про нове життя. Саме зиму я вважаю найбільш таємничою серед інших часів року. Коли я дивлюся на чорне зимне небо, на зіркі, вони мені здаються яскравішими та холоднішими ніж зазвичай. Здається, що космічний холод пронизує тебе з глибин Всесвіту. Влітку зірки тепліші.
Все частіше діти, підлітки та й дорослі почали робити селфі, фотографуючи себе з членами родини, знайомими, друзями, тваринами. Та чи зможуть з часом замінити селфі родинні світлини? Це питання хвилювало мене ще з початку появлення розумних телефонів - смартфонів. Але моя думка щодо цього остаточна. Я думаю, що селфі ніколи не зможуть замінити родинних світлин, важких фотоальбомів, красивих фотографій, де показано справжні, щирі емоції, а не натягнуті посмішки. Можливо, в майбутньому не буде товстенних альбомів й рамок з фотографіями, а лише кілька альбомів у смартфоні - Дитинство, Підлітковий Період й Дорослий період... Хоча, як я сказав, моя думка остаточна. А як рахуєте ви?
