Моя улюблена справа - фотографувати Без улюбленого заняття - хобі, живеться не зовсім весело, тому у кожної людини обов'язково є одне або навіть декілька різних захоплень. Захоплення допомагають людям відпочити, підняти настрій, коли раптом стало сумно, можна змайструвати або скласти щось прекрасне. Захоплення моїх друзів різноманітні: один любить малювати, інший редагує зняте ним відео і розміщує ці ролики на своєму каналі, третій на ударних інструментах грає, можна тільки уявити, що його сусіди думають про таке чудесне хобі! Але нічого не поробиш, адже якщо це заняття улюблене і воно приносить людині радість, іншим можна трошки потерпіти навіть гуркіт барабанної установки. Моє улюблене заняття не таке екстремальне, як у деяких, тому що я всього лише захоплююся фотографією. Можливо зараз мій фотоапарат недостатньо хороший для цього заняття, але з чогось же треба починати! Фотографуванням я займаюся всього пару років, з тих пір як мені на Новий рік подарували саму звичайну цифрову камеру. В ту ж святкову ніч я зробив чималу кількість смішних фото, які і зараз любить переглядати вся моя сім'я. А на наступний день був казковий снігопад, тоді я вирішив взяти на вечірню прогулянку свого нового друга - фотоапарат, і відобразити мою улюблену зимову погоду на пам'ять. Кадри вийшли просто незвичайними, тому що пухнасті сніжинки, ніби спеціально позуючи для мене, повільно-повільно кружляли в повітрі, переливаючись у світлі ліхтарів немов самоцвіти. Фотографії вийшли дуже красивими, вони до сих пір є моїми найулюбленішими, навіть незважаючи на те, що в той момент я не особливо розбирався в цьому мистецтві.
Проблема статусу і функціонування української й російської мов в Україні, потреби в тих чи інших заходах з боку як держави, так і суспільства з метою оптимального її розв'язання стала предметом численних дискусій ледве не з перших років входження України до складу Московського царства. Гострота, масштаб і рівень дискусій змінювалися в часі, як і відповідні заходи російської, а згодом радянської державної влади. Часи відвертого й брутального нищення української мови і культури змінювалися на періоди певної лібералізації, зазвичай нетривалої й неглибокої, але сама проблема не зникала практично ніколи, а на другу половину ХХ ст. навіть загострилася. Слід, очевидно, пригадати, що саме мовне питання стало однією з основних причин боротьби за проголошення незалежності України. Надію на справедливе вирішення проблеми приніс 1989 рік, коли під тиском патріотично налаштованої демократичної громадськості Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки ухвалила Закон "Про мови в Українській РСР", а згодом й інші законодавчі акти, з Конституцією незалежної України включно. Однак очікувані сподівання не справдилися: проблема взаємин української і російської мов в українському суспільстві розв'язана не була - вона не зникла, а лише трансформувалася. Якщо раніше, за імперсько-радянських часів, ішлося про дискримінацію української мови й протекціонізм щодо російської, то тепер усе відбувається з точністю до навпаки: лемент зчиняється вже щодо утисків російської мови і щодо необхідності її захисту. Лунають навіть вимоги надати державній мові сусідньої країни статус другої державної в суверенній Україні. Що ж коїться в нас із мовами насправді? Кому й навіщо потрібна друга державна - російська? До чого це може призвести? Чи потрібно це українському народові, простим українцям, незалежно від їхнього етнічного походження? Хто і що від цього виграє? Про все це за поміркувати автор: не філолог, не політик, просто - громадянин і патріот своєї держави.
1) гіркий, гіркіший , більш ( менш) гіркий , найгіркіший, найбільш (найменш) гіркий 2) глибокий, глибший , білш ( менш) глибокий, найглибший, найбільш ( найменш) глибокий 3) дзвінкий дзвінкіший білш менш дзвінкий найдзвінкіший найбільш найменш дзвінкіший 4)солодкий солодший білш менш солодкий найсолодший найбільш найменш солодкий 5)стрункий стункіший білш менш стрункий найстрункіший нійбільш найменш стрункіший 6)медичний медичніший білш менш медичний наймедичніший найбільш найменш медичний 7)Дешевий девшевший білш менш дешевий найдевший найбільш найменш дешевий 8)Кислий кисліший білш менш кислий найкисліший найбільш найменш кислий 9) рідкий рідкіший білш менш рідкий найрідкіший найбільш найменш рідкий 10)поганий поганіший білш менш поганий найпоганіший найбільш найменш поганий
Без улюбленого заняття - хобі, живеться не зовсім весело, тому у кожної людини обов'язково є одне або навіть декілька різних захоплень. Захоплення допомагають людям відпочити, підняти настрій, коли раптом стало сумно, можна змайструвати або скласти щось прекрасне. Захоплення моїх друзів різноманітні: один любить малювати, інший редагує зняте ним відео і розміщує ці ролики на своєму каналі, третій на ударних інструментах грає, можна тільки уявити, що його сусіди думають про таке чудесне хобі! Але нічого не поробиш, адже якщо це заняття улюблене і воно приносить людині радість, іншим можна трошки потерпіти навіть гуркіт барабанної установки. Моє улюблене заняття не таке екстремальне, як у деяких, тому що я всього лише захоплююся фотографією. Можливо зараз мій фотоапарат недостатньо хороший для цього заняття, але з чогось же треба починати! Фотографуванням я займаюся всього пару років, з тих пір як мені на Новий рік подарували саму звичайну цифрову камеру. В ту ж святкову ніч я зробив чималу кількість смішних фото, які і зараз любить переглядати вся моя сім'я. А на наступний день був казковий снігопад, тоді я вирішив взяти на вечірню прогулянку свого нового друга - фотоапарат, і відобразити мою улюблену зимову погоду на пам'ять. Кадри вийшли просто незвичайними, тому що пухнасті сніжинки, ніби спеціально позуючи для мене, повільно-повільно кружляли в повітрі, переливаючись у світлі ліхтарів немов самоцвіти. Фотографії вийшли дуже красивими, вони до сих пір є моїми найулюбленішими, навіть незважаючи на те, що в той момент я не особливо розбирався в цьому мистецтві.