За що люди люблять зиму? Звичайно, за красу зимової природи – засніжені вулиці й дерева, малюнки на вікнах, сліпуче сонце, що відбивається від льодяної поверхні річок... Я народився і все життя провів у місті, і навіть тут зима відчутно прикрашає звичні вулиці й сірі багатоповерхівки. Сніг ховає під собою всі негарні речі, що є у великих містах – не дуже чисті узбіччя, ями на дорогах, електричні стовпи, непоказні будівлі тощо.
Проте найбільше враження справляє зима у лісі, яку я, нажаль, бачив тільки на фотографіях – календарях та картках. Серед них мені більш за все подобаються такі: височенні ялинки, вкриті пухким снігом, велично стоять на схилі блакитних гір, а крізь їхні віти пробиваються проміні сонця, що заходить. Небо низьке й прикрите хмарами, проте неповністю, і місцями видно клаптики ясного блакитного неба. Відчувається такий безмежний спокій, велична краса, здається, навіть, що ти відчуваєш морозне повітря. Снігу там, мабуть, по пояс, він товстих килимом покриває землю, та під ним вгадуються непевні обриси низьких кущів, великого каміння, повалених дерев.
На кожній вітці кожної ялини лежить сніг, ніби домальований пензлем художника, і прозоре повітря має блакитний відтінок. Кудись вдаль веде широка розкатана дорога, на якій цілими годинами не видно жодної автівки, жодного подорожнього, а по узбіччях цілі кучугури снігу.
Такий зимовий пейзаж ніби за до подорожі – ставай на лижі та вперед! Або сідай у авто та насолоджуйся чарівною природою, бери фотокамеру та збережи цю зимову красу назавжди.
Мне очень повезло, потому что рядом с нашим домом есть большой парк с водоемом. Осень в парке необыкновенно красива: разноцветные листья летают над головой, тихо падают на землю и шуршат под ногами. Осеннее листья вообще не похожи на летние листья: зеленые, желтые, красные, бордовые, коричневые – они могут быть одновременно трехцветными. Мы с мамой ходили в парк собирать листья для гербария: кленовые и дубовые, большие и маленькие, они так красиво смотрятся в букете, что даже не хочется их засушивать. Родители разрешают мне лежать на сухих листьях, подбрасывать их вверх, закапываться в них. В парке всегда много листьев, их не убирают совсем, а только сметают с дорожек.
Вода в пруду кажется совсем черной, тихой, только легкий ветерок пробегает и тревожит листья на поверхности воды. В середине пруда в деревянном домике живут утки, которые осенью начинают утеплять свой дом листьями и веточками. Иногда мне кажется, что утки осенью кричат громче, чем летом, но мама говорит, это потому, что осенью особенный воздух.
Осенний воздух в парке прозрачный, свежий, густой, им невозможно надышаться. Туман иногда такой плотный, что его можно потрогать руками. Он лежит, словно вата между деревьев, плывет над водой. В тумане интересно сидеть на скамейке: видно силуэты деревьев, людей, гуляющих собак на поводках. Можно придумать, что я в волшебной стране, и вот-вот из-за деревьев выйдет сказочное существо, или ежик будет искать лошадку, как в мультфильме.
2- А я не знаю нічого ніжного, окрім берези.
3- Усі, окрім Данилка, пішли гуляти.
4- Не квіти посадили біля школи, а декоративні кущі.
5- Оленка підготувала до всіх предметів, окрім української мови.
6- Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на свого однокласника.
7- Підсніжники, на відміну від маків, люблять більше морозну погоду.