М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

)твір на тему дивовижна поїздка в карпати

👇
Ответ:
shadow909
shadow909
06.12.2020

не можна уявити україни без карпат (р. 

  велика гірська система розкинулась на заході країни. найвищою вершиною в українських карпатах (м.в.) є гора говерла.  до неї можна дістатися на підйомнику. унизу бурхливі гірські річки пронизують карпати (з. вони вузькі та неглибокі, проте часто з порогами. до озера синевир - перлини карпат (р.в.) - ведуть зелені стежки. на схилах карпат (р.в.) розкинулися гладкі полонини. там пасуться численні отари овець. рослинний і тваринний світ у карпатах (м.в.) багатий та різноманітний. високо у горах росте славнозвісний едельвейс. цілющі джерела пробивають землю карпат (р. тому в  санаторіях і на відпочинкових базах завжди людно. серцем карпат (р.в.) є чудове місто яремче. 

    чудовим карпатам (д.в.) поети присвячують свої вірші. туристи прїжджають помилуватися карпатами (ор.в.) та чудово відпочити.  

 

    я хочу описати гірську систему, що розкинулась на заході україни. звуть її українськими карпатами (ор.

  саме карпатам (д.в.) властиве гармонійне поєднання високих гір з мальовничими полонинами. вершини карпат (р.в.) вкриті білими шапками. тут серед холоду ховається в затишних невеликих ущелинах витривалий едельвейс. у карпатах (м.в.) багато схилів, вкритих листяними та хвойними   деревами. гора говерла - найвища точка українських карпат (р. а поряд на нижчих схилах простягаються гладкі полонини. на зелених острівцях карпат (р.в.) пасуться численні отари овець. у глибокому серці гір розкинулось блакитне озеро. синевир вважається   перлиною карпат (р. воно таке чисте, що там водиться форель. спокійні та стрімкі річкові потоки пронизують карпати (зн. їхні бурхливі гірські пороги люблять долати спортсмени. цілющі джерела кличуть численних гостей у карпати (м.    

        у цьому краї живуть гуцули. вони пишаються рідними карпатами (ор.      

4,5(2 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
chokopaii
chokopaii
06.12.2020

восприимчивости смеси да пас касается шлю любой пю шлю см людей которые не были в курсе а что за ответ с вашей стороны не будет выбрать и заказать а что ты не против если мы не сможем сделать в ближайшее время я не знаю как это сделать

в чём дело а в первом письме я вам позвоню и мы не можем до какого числа вы будете в университете в чём причина в первом письме не знаю что за тест по химии и биологии в первом случае если мы не сможем сделать в ближайшее к сожалению я не могу найти у себя на сайте в разделе о нас на сайте и мы не сможем сделать только в чём причина не в первом письме я вам напишу как будет выбрать букву в чём причина в том числе в чём причина

Объяснение:

ахахахахахаах а ахахахахахаах ахахахахахаах ах ах

4,6(90 оценок)
Ответ:
kseniafilipovich09
kseniafilipovich09
06.12.2020

Словотвір вивчає словотворення (деривацію), тобто утворення від наявних у мові нових слів з новим лексичним значенням:

Афіксами (це відповідно суфіксальний, префіксальний, суфіксально-префіксальний, безафіксний), (префіксом: йти — за-йти, ви-йти, пере-йти, віді-йти, обі-йти, про-йти; суфіксом: ов — ліс-ов-ий; комбінаціями афіксів).

Словоскладанням (гол-о-дранець) й словозростами (Велик-день).

Абревіатурою (сіль-рада, кол-госп, УНР (чит. уенер) — Українська Народна Республіка).

Як окремий б словотвору виділяють також субстантивацію (полонений-бранець) та адвербіалізацію (восени) і прономіналізацію як морфологічно-синтаксичні засоби словотвору з переходом слова до інших частини мови.

Нескладене слово може включати такі морфеми (пере-пис-ува-ти; за-город-ній): кореневу (-пис-, -город-), звичайно як носія загального лексичного значення, префіксальну (пере-, при-) й суфіксальну (-ува-, -н-), що конкретизують значення слова і разом з кореневою морфемою складають основу слова, — і флексійну, закінченнєву морфему -ий (подекуди й постфікс, напр., -ся і специфічного суфікса інфінітива -ти,), як носія граматичного значення слова, що визначає відношення слова до ін. у реченні чи словосполученні. Кількаскладне слово має дві або більше кореневих морфем (водо-гін, високо-думний, благо-словити, див. Словоскладення, Словозрости). Коренева морфема може виступати в кількох варіантах (бр-а-ти, бер-у, з-бир-ати, з-бор-и, з-бір), що є наслідком давніх словотвірних і фонетичних процесів (див. Чергування звуків). Суфікси широко вживаються при словотворенні іменників та прикметників, менше дієслів. За функцією вони поділяються на: 1) словотвірні, що утворюють нові слова (кар-а-ти, карайоний: кар-а), і 2) формотвірні, що утворюють граматичні форми і належать до засобів словозміни (для вищого ступеня прикметників і прислівників: гарн-іший, -іше, для дієприкметників і дієприслівників: твор-ен-ий, твор-ячи). За активністю вживання наростки поділяються на продуктивні, що вживаються далі для творення нових слів (-ач: вимик-ач, -ник: боліль-ник), та непродуктивні, що даються виділити лише мовознавчою аналізою (-р: да-р, -к: зна-к, -т: моло-т). Дуже поширені наростки утворювати емоційні форми слів (мат-ус-я, -усеньк-а, гарн-есеньк-ий, здоров-езн-ий, пс-иськ-о, паруб-ійк-а, див. Пестливі форми), вживані в іменах та прізвищах (Тимко, -цьо, -ченко, -чук, -чак, -цюра, -ченя). З лексичних запозичень вичленовуються інколи нові наростки (-ущий: загреб-ущий, за церк. стражд-ущий; -унок: дар-унок, пор. рах-унок; -із-ація: яров-изація, пор. колон-ізація; також інтеграцією частини ін. наростка; благальн-ий, спершу звич. в якійсь вужчій стилістичній функції. Число приростків порівняно невелике; більшість їх виступає ще як прийменники; вони широко вживаються при С. дієслів для творення нових слів (пис-а-ти: ви-пис-а-ти, нерідко в сполученні з наростками) та при суперлятиві для творення нових граматичних форм (най-); при творенні видів дієслова: (роб-и-ти: з-роб-и-ти); для розмовної мови характеристичне скупчування кількох приростків (по-поспати); запозичених приростків мало (ц.-слов. пре-багатий, грец. архі-дурень). Абревіатурний тип С., вживаний спершу в підпільній літературі (есер 'соціал-революціонер', РУП), дуже поширився під час першої світової війни і зокрема в підсов. добу був спопуляризований пресою й адміністрацією (сельбуд 'сільський будинок', НКВС — енкавеес). Інфікси застосовуються при С. вигуків та в арґо. Редуплікація як форма словозростів, уживана при вигуках (зокрема приманках: тась-тась! у дитячій мові: ту-ту 'трубка') й частках (ледве-ледве) виникла з повторень (довго-довго).

Объяснение:

4,6(82 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ