Я нещодавно приїхав до бабусі,я мало кого знав в цьому селі.І ось одного разу сказала мені бабусі сходити до її знайомої забрати хліб.йду я по дорозі,на зустріч шла незнайома мені дівчинка вона посміхалися так відкрито неначе від самої душі ,від самого серця.Її погляд здавався щирим і справжнім,вона привіталась зі мною.Я зрозумів від разу що в моєму місті мало таких відкритих,щирих людей.Ось прийшов я до тітки Марії,вона зустріла мене гостинно,неначе я прийшов до давньої мені знайомої,я побачив що в них є на задньому дворі сад,там багато дерев ,і вирішив туди сходити.Там так дзвінко і мелодійно співали солов'ї та різні птахи.Ось я зайшов до хатиКінец не знаю
- Здрастуй, сестро! - Добрий день, Витенька. - Я бачу, ти сама вдома. А де батьки? - До бабусі поїхали обидва. Повернуться тільки ввечері. - А чому вони мене не попередили, що поїдуть? Я, може бути, і сам би бабусю провідав. - А вони спочатку не планували їхати. Потім бабуся зателефонувала, просила, щоб вони приїхали, до й. Їй потрібно, щоб тато стару дитяче ліжечко зібрав і відвіз, куди потрібно. - Ліжечко? Навіщо? - А, Вітя, ти ж ще не знаєш! У тітки Інни і дядька Вови народилася маленька дівчинка, сьогодні рано вранці. - Ух ти! - Грошей у них зараз мало, ось наша бабуся і вирішила їм до Знайшла стару ліжечко і дитячу ванночку, різні речі для малюка. Вони всі в хорошому стані. Тепер хоче переправити їх тітці Інні. - А як назвуть дівчинку? - Ще не вирішили, але хочуть, начебто, Полінка назвати. - Добре. Поліна - красиве ім'я. Тепер у нас з'явилася троюрідна сестричка!