Відповідь:
Молися — дієслово, піснею — іменник, від — прийменник, порогів — іменник, Дніпра — іменник, ревучого — прикметник, до — прийменник, сонця — іменник, ясного — прикметник, від — прийменник, синіх — прикметник, гір — іменник, карпатських — прикметник, до — прийменник, неба — іменник, зоряного — прикметник, звучи — дієслово, лунай — дієслово, в — прийменник, душі — іменник, моїй — займенник, я — займенник, крізь — прийменник, пронесу — дієслово, молитву — іменник, твою — займенник, Україно — іменник.
Пояснення:
Зупинятися, перш ніж зробити крок на проїжджу частину;
Завжди використовувати підземний перехід, якщо він є;
Перетинати дорогу тільки в зазначених місцях (біля світлофора, пішохідним переходом);
Не переходити вулицю, почувши сигнал машин екстреної до або спецмашин;
Під час переходу вулиці подивитися ліворуч, праворуч і знову ліворуч; переконатися, що немає машин, і тільки після цього переходити вулицю;
Триматися подалі від машин, що виїжджають заднім ходом;
Ніколи не грати навіть на тихій проїжджій вулиці або дорозі;
Не бігти через дорогу.
Для переходу дороги треба знайти безпечне місце якомога далі від повороту;
Не виходити на проїжджу частину дороги із-за перешкоди.
Объяснение:
Кожен з нас, навіть не усвідомлюючи цього, вже залишив по собі якийсь слід на цій землі, герой однієї з моїх улюблених книжок казав, що людина віддзеркалюється, залишає на інших людях свій слід, свій відбиток, якщо дійсно їх любить. Наприклад, коли закохані проводять поруч багато років, а згодом врешті розлучаються, все одно в серцях одне одного навіки залишиться слід цього кохання.
Колосальний слід залишають по собі всі ті, хто мають дітей, адже діти – це той слід, який увіковічнює вас на цій землі назавжди, адже пам’ять про вас, ваш слід житиме у серцях усіх ваших нащадків, у рисах їхньої зовнішності будуть вгадуватись ваші, тож ви житимете вічно.
У чудовому радянському фільмі «Доживемо до понеділка» головний герой каже таку фразу: «Для вас мало п’ятнадцяти рядків про цю людину у підручнику? А від деяких з нас залишається лише тире між датами народження та смерті!».
Гадаю, що найбільший мій страх – це безслідно зникнути у вирі століть, не залишити по собі ніякого сліду на цій землі. Я усвідомила, що варто робити усе можливе, аби залишити по собі лише хороший слід, лише хороші спогади, адже кожен з нас усвідомлює, що добрі справи та праведне життя забезпечують вам пам’ять про вас нащадків.
До того ж, я врешті зрозуміла, що деякі люди, прагнучи залишити по собі слід та не бажаючи досягати цього праведним шляхом, стають на криву стежку, аби залишити по собі кривавий слід, стають вбивцями, гвалтівниками, крадіями… Гадаю, що я відмовлюсь від своєї думки залишити по собі слід будь-якою ціною, це не мій б вирішення питання. Хай радше по мені не залишиться ніякого сліду, аніж поганий, нехай я буду посередньою людиною, середньостатистичною, про яку пам’ятатимуть мої нащадки, але зате я не заплямую себе ницими вчинками.