Омріяні три місяці відпочинку...Скільки планів та очікувань упродовж навчального року.В кожного різні бажання.Хтось хоче поїхати на море,хтось піти в похід,а хтось-просто виспатись А я цього літа хочу поїхати за кордон,адже ніколи не була за межами своєї батьківшини.Також обов'язково відвідаю бабусю. Сподіваюсь мої бажання збудуться!
Мета: - домогтися засвоєння учнями правил правопису НЕ з дієприкметниками; - сформувати уміння правильно писати Не з дієприкметниками; - збагачувати словник школярів дієприкметниками; - вчити дітей орієнтуватися в ситуації спілкування; - формувати уміння будувати діалог розгорнутими, поширеними реченнями, додержуватись правильного інтонування речень; - виховувати культуру спілкування. Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ І. Орг. момент. ІІ. Повідомлення теми уроку. ІІІ. Актуалізація опорних знань. Завдання до учнів: пригадайте, як пишеться НЕ з різними частинами мови.
ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу. 1. Робота з підручником: розгляд таблиці «Написання НЕ з дієприкметниками» (7; стор. 50). 2. Тренувальні вправи. Прочитати, пояснити написання НЕ з дієприкметниками. Увійшов я в сінечки, а сінечки не метені. Увійшов я в світлицю, а світлиця не топлена, діжка хліба не мішана. Лука негребена схожа на дівку нечесану. Де багато господинь, там хата не метена і каша не варена. Не хвалися піччю в нетопленій хаті. Народна творчість. Диктант з коментуванням. Я часто ночами пригадую знов дитинства сполохану казку вам, мамо, за вічну любов і щедру незміряну ласку. Схилялось над ліжком привітне чоло, дрімали натомлені оч вам, мамо, за Ваше тепло і довгі недоспані ночі. Дитинства не жду я із вирію знов, не вернеш і мамину казку Вам, мамо, за вічну любов і всю неоплачену ласку вам, літа, за хліб і сіль, за радість і невиплаканий біль. З творів Д.Луценка. Подані фразеологізми ввести до самостійно складених речень (усно). Якими частинами мови (особливими формами ) є виділені слова? Пояснити написання не.
Ділити шкуру невбитого ведмедя. Йому закон не писаний. Незбагненними шляхами (Незбагненна мудрість). 3. Розвиток зв’язного мовлення. Складання діалогів на задану тему, але для різних ситуацій спілкування. Пояснення вчителя. - Для спілкування, тобто ведення діалогу, важливо встановити контакт зі співрозмовником. Є правила, дотримання яких під час спілкування зближує людей. - Запишемо ці правила. Що б ви додали до них? Правила спілкування 1. Звучання власного імені завжди приємне людині. 2. Посмішка на обличчі – ознака позитивного налаштування співрозмовника. 3. Комплімент, «золоті слова» поліпшують стосунки. 4. Не поспішай говорити, поспішай слухати. 5. Криком дуба не зрубаєш. (З нар. творчості) Практична вправа «Умій слухати співрозмовника» Робота в парах (розподіл учнів – як сидять за партами). 1. Поверніться обличчям один до одного і протягом двох хвилин розповідайте по черзі про дієприкметник усе, що знаєте. 2. Тепер кожен перекаже те, що почув від співрозмовника.(2 хв.) 3. Обговорення: Чого бракувало вам, коли ви говорили? Що для вас було легшим: розповідати, слухати, переказувати? А що важче? 4. Висновки: що ви вже вмієте, чого ще треба вам навчитися? Практикум. Тренувальні вправи у складанні діалогів на тему «Вивчення дієприкметника»: А) Для учнів з низьким рівнем знань: складіть діалог за поданою першою реплікою: - Бабусю, ми учора на уроці української мови розглядали тему «Дієприкметник». Б) Для учнів з середнім рівнем знань: складіть діалог відповідно до мовленнєвої ситуації: спілкування з однолітками на перерві . В) Для учнів з достатнім рівнем знань: доповнити діалог розкриттям мовленнєвої ситуації – спілкування з учителем на додатковому занятті.
V. Закріплення набутих знань. 1. Поясніть правопис не з дієприкметниками: немовлених, неприречену, нерозтрачену, ненароджених, нерозгадану, не чекали, необпалену – звертати увагу на пояснювальні слова. 2. Творче завдання. Напишіть привітання своїм рідним, використовуючи дієприкметники з НЕ.
Іменник - це частина мови, що відповідає на питання хто? що? ( Стіл, дівчинка, ручка); Іменники змінюются за числами та відмінками ( однина: учень, множина: учні; н.в. хто? що? учень; р.в. кого? чого? учня; д.в. кому? чому? учневі, учню; зн.в. кого? що? учня; ор. в. ким? чим? учнем; м.в. на кому? на чому? на/в учні, учневі; кл.в. не має питання, учню). Типи зв'язку слів у словосполученні: узгодження - слова в словосполученні узгоджуюются в роді, числі та відмінку; головним словом виступає іменник або будь яка інша частина мови у значенні іменника,а залежними словами можуть бути прикметники, дієприкметники, займенники, числівники (Їстівні гриби, зрубане дерево, сьомий день). керування - головне слово (дієслово) вимагає від залежного (іменник або інші частини мови у значенні іменника) форми певного відмінка (підійти до столу, берег моря). Прилягання - залежне слово має незмінну форму і поєднується з головним тільки за змістом; найчастіше прилягають прислівники, дієприслівники, інфінитиви (зібралися вранці, йшли співаючи, звелів атакувати). Іменники синоніми: Батьківщина - родина; Іменники антоніми: початок-кінець; Іменник у речені може виступати як підмет, присудок, обставина, доповненням. Сподіваюсь, чимось до
А я цього літа хочу поїхати за кордон,адже ніколи не була за межами своєї батьківшини.Також обов'язково відвідаю бабусю.
Сподіваюсь мої бажання збудуться!