Найбільше я люблю весну. Це, незважаючи на багато дощів та болото, найпрекрасніша пора року.
Весною все на землі пробуджується до нового життя. Розтає сніг, з’являється молода зелена травичка. На деревах і кущах розпускаються листочки. Весною повертаються до нас перелітні птахи: шпаки, граки, лелеки. Вони починають вити гнізда, готувати житло для майбутніх пташенят.
Я люблю гати за весняною природою. Бачити, як усе навколо оновлюється, прикрашається після зимового сну. Весело співають струмочки, на всі голоси прихід весни пернаті музиканти. Повітря наповнюється духмяним запахом рослин. Весна — це оновлення у природі. Саме за це я її люблю.
Третє тисячоліття- час змін, епоха нових ідей і більш досконалих розробок винайдення таких речей, про які досі не було відомо, формулювання найновіших теорій. Багато чого ще й досі залишається незрозумілим, ще є що досліджувати є, що доводити та навіть спростовувати. Цей час дасть нам, а можливо і нашим нащадкам величезну кількість найновітніших концепцій і поглядів. Цю історію вже творитимуть нові постаті, проте у нашій пам’яті назавжди залишаться ті, чий внесок дав початок цим змінам і ми із вдячністю будемо згадувати їх ще не одне століття (П. Царенко). Я думаю так.
Це літо я ніколи не забуду!