1.Київ. Скільки рідного і близького в цьому сонячному слові для серця кожного патріота, безумовно, не тільки киянина... 2.Києве, ти колиска нашої свободи і незалежності... (звертання до Києва) 3.Багато грабіжників, як свідчать літописи, зазіхало на твої багатства і могутність... 4.Та,на щастя, гинули(підкреслити двома лініями) в͟о͟н͟и͟ на твоїх площах біля твоїх стін, на стрімких берегах Дніпра (Складне, розповідне,неокличне,односкл.,безособове,повне, ускладнене другорядними членами речення) 5. До речі, твою чарівну красу, Києве, твої тополі й каштани, блакитне небо і яскраві зірки оспівали поети... (звертання до Киева) 6. Про тебе, наша святине, народ склав найдорожчі нашому серцю думи та пісні прославляючи твоїх чудо богатирів та їх безсмертні подвиги в ім‘я незалежності й свободи України... (звертання до святині) 7. О славна столице України, ти місто пісень і творчої праці, квітучий сад, над яким майорить жовто блакитний прапор волі (звертання до столиці України)
1) Старший син Кайдаша Карпо бачиться з Мотрею.
Старший - означення, син - підмет, Кайдаша Карпо - додаток,
бачиться - присудок, Мотрею - додаток.
2) Кайдашиха відлежувалася й брехала, що їй погано.
Кайдашиха - підмет, відлежувалася - присудок, брехала - присудок,
їй - додаток, погано - обставина.
3) Вони повертають Мелашку,а свекруха стає трішки добріша.
Вони - підмет, повертають - присудок, Мелашку - додаток,
свекруха - підмет, стає - присудок, трішки - обставина, добріша -
- означення.
4) Дівчина відчула на собі весь гнів старої баби.
Дівчина - підмет, відчула - присудок, на собі - обставина, весь гнів-
- додаток, старої - означення, баби - додаток.