1. Приставка ПРЕ- пишется в случаях: когда она придает словам значение предельной степени действия, превосходящего какую-либо меру, или высшей степени качества: превозносить, превышать, преувеличивать, превосходить, преуспевать; превосходный, прехорошенький, премилый, премило;
когда она имеет значение приставки пере-: преградить (перегородить), превратить, прекратить, предание (передать), преступить (переступить), превратный (перевернутый), преемник (перенимать).
доведения действия до конца, до определенного результата: приискать, прикончить, приглушить (заглушить совсем), приучить, придумать, прирезать;
совершения действия в собственных интересах, усиленного проявления действия: приглядеться, прикарманить, приманить, принарядиться, припрятать, присвоить, прислушаться;
Микола Вороний — талановитий поет і критик, історик і перекладач. Та працювати на повну силу він не міг через переслідування, звинувачення в контрреволюційній діяльності, арешти. А вся провина полягала в тому, що поет дуже любив свій край, український народ, уболівав за Його долю.Цікавився М. Вороний історією України, знайомився з літописами, працював з архівними документами. У Галицько-Волинському літописі він знайшов один факт, який його дуже зацікавив. Князь Володимир Мономах під час походу взяв у полон сина половецького хана. Оточений пошаною й увагою, хлопчик швидко забув рідний край, свої звичаї. А старий хан сумує за сином і, щоб повернути його, споряджає до Києва посланця, щоб той нагадав юнакові про його край, рід і умовив повернутися назад. Та не схотів той ні слухати, ні повертатися. «І дав йому Ор зілля, і той, понюхавши і заплакавши, сказав: «Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути». Т прийшов у землю свою», — говориться в Іпатському літописі. Саме ці слова автор виніс у епіграф, передавши почуття людини, яка забула рідний край, та вказавши на можливість відновлення любові до рідного краю.
без, в (у), від, для, по, через, при, про, над, під, до, з, ради;
задля, з-під, із-за, , поза, щодо;
Сполучники:
як, що, мов, мовби, мовбито, немов, немо, наче, неначе, неначе б, неначебто, ніби, нібито, буцім, буцімто;
Здається воно.)