Хліб є першою їжею у житті. Ще у дрівні часи люди робили хліб, бо це була смачною їжею.На прикладі каравая ми знаємо, що він був знаком достатку. Ми не уявляємо стіл без запашного хліба. Довгу дорогу проходить хліб до нашого столу. Люди різних професій вкладають свою невтомну працю та старання. Є хліб- не може бути голоду. Ось чому хліб всьому голова.
Голодна лисицяЛисиця вилізла з нори, мріючи десь знайти здобич. В негоду все кудись сховалися. Лисиця подалася до болота. Тут бив джерело, який замерзав тільки зрідка. Давним-давно оселилися на цій ополонці дикі качки.Ось лисиця підповзла близько-близько, насторожено підняла голову і глянула на воду. Там плавали туди-сюди сім качок.Лисиця вирішила почекати, поки птиці вийдуть на берег. Тоді качки стануть легкою здобиччю. Одна качка вже на березі.Несподівано пролітала сорока. Побачивши лисицю, довгохвоста сплетница крутнулася в повітрі і впала мало не на голову хижаком.- Рятуйтеся, дурні! Зараз вам кінець!Качки миттю впали в воду, а звідти піднялися в повітря. Лиса стрибнула в уже порожній слід. Сорока ще трохи посміялася над лисицею і полетіла далі в пошуках пригод.
Одного чудового ранку я прокинувся і зрозумів, що настала Осінь. Тобто, за календарем вона настала вже більше місяця тому, але усі вважали, що ця Осінь несправжня, бо було тепло, майже, як літом. Це і було літо, тільки бабине. Всупереч цьому, ранок був по-справжньому осіннім. За вікном стояли дерева у жовтому та багряному листі. Я підвівся з ліжка і відчинив вікно. На зміну затхлому сморіду ранкової спальні у мою кімнату увірвався справжній запах Осені. І він теж казав про те, що остання пора року повноправною володаркою увійшла у свої володіння. Я вдихнув цей струмінь повітря повними легенями. Так, це була Осінь. У кожної пори року існує свій запах. Взимку – це запах морозу і першого снігу. Навесні – розквітаючих бруньок, квітів та трави. Влітку – гарячого повітря і спаленої сонцем полонини. Але запах Осіні не можна порівняти ні з яким іншим. У нього багато складових: це запах зіпрілого листя, вогнищ, на яких, усупереч усім заборонам, спалюють це листя… А ще, це запах Смерті. Осінь – це пора року, коли природа, начебто, помирає. Осінні пейзажі укупі з тяжкими роздумами наводять на сум та розпач. Вроде так на украинском.
Ще у дрівні часи люди робили хліб, бо це була смачною їжею.На прикладі каравая ми знаємо, що він був знаком достатку. Ми не уявляємо стіл без запашного хліба. Довгу дорогу проходить хліб до нашого столу. Люди різних професій вкладають свою невтомну працю та старання.
Є хліб- не може бути голоду. Ось чому хліб всьому голова.