Зимові канікули були сповнені гарного настрою та незабутніх вражень. Я щодня ходила на прогулянки з друзям та цілковито віддавалася своїм захопленням. Я подивилась багато цікавих фільмів і прочитала декілька книжок. Окрім цього, я хочу сказати, що дуже люблю ходити у походи. Це захоплення я перейняла у своїх близьких друзів. Це дуже цікаво, тому що з кожною новою подорожжю я відкриваю для себе щось нове. На канікулах я вирішила зробинити невелику мандрівку за місто разом з родиною. Хоча було холодно, та я отримала багато вражень від зимових пейзажів та покаталася на лижах. Під час катання ми зустріли багато пташок, які з захопленям шукали у пухнастому сніжку поживу та лісову красуню - білочку.
Зима - найчарівніша пора року, тому я мала чудовий відпочинок.
Лідерка ВО "Свобода" Ірина Фаріон, яка в грудні отримає мандат народного депутата, з приходом у парламент має намір ініціювати скасування закону про мови.
На її думку, російська мова не може бути ані регіональною, ні державною, а лише окупантською.
"Російська мова в Україні - це мова окупації мого краю, моєї держави. Мова знищення моєї культури. Це історичний факт, а не суб'єктивна думка Ірини Фаріон. З боку Російської імперії щодо української мови було застосовано понад 497 заборон. Ви що, думали, що ми це забули? Ні-ко-ли! А щодо нового законопроекту на цю тему - його вже напрацювала комісія, яка створена, якщо я не помиляюся, в університеті імені Шевченка. Там чітко прописано, що в Україні є одна державна мова - українська ", - сказала Фаріон.
"Я не казала, що за російську мову треба садити в тюрми. Це мені приписали. Мою думку спотворили. Я виступала на одному з львівських телеканалів, де сказала, що той француз, який допускає у французькій мові, наприклад, англізми, платить штраф або ж має півроку в'язниці. Я просто наводила приклад дії влади Франції щодо мовного питання в їх країні. Я вважаю, якщо українці роблять помилку, розмовляючи російською, то їх потрібно карати. А штраф - це форма покарання. А непокараний злочин генерує", - зазначила Фаріон.
Кожна особистість, унікальна, незвичайна та неповторна, отримала найцінніший подарунок від долі – своє життя. Воно дане лише один раз і для кожного своє. Особливе чи звичайне, щасливе або сумне, довге чи коротке, життя тягнеться від першої днини і до останньої, і не можна цей шлях пройти двічі.
Для того щоб не відчувати провини перед самим собою у літні роки, не кпинити себе за те, що життя прожите даремно, необхідно на самому початку життєвої дороги замислитись: чого я хочу досягти в своєму житті, ким я маю бути, яким, у чому для мене сенс мого життя?