1. Олесь Терентійович Гончар писав, що мова наша запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів.
2. І. Срезневський писав, що без усякої науки, крім знання рідної мови, можна обійтися.
3. Володимир Сосюра закликав любити Україну всім серцем.
4. В одній зі своїх статей письменник С. Носань гнівно запитує про те, чому ж ми самі часто нехтуємо мовою материнською, цим скарбом, з якого виростаємо, яким живемо і завдяки якому маємо велике право й гордість іменуватися народом українським.
1. Редактор попросив новенького, щоб той розказав йому трохи
про себе та про своє життя-буття.
2. Хтось із присутніх в, що життя Лукії не справляє на нього враження.
3. Мені натякнули, що краще не втручатися в їхні справи і в їхнє життя.
1. Олесь Терентійович Гончар писав, що мова наша запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів.
2. І. Срезневський писав, що без усякої науки, крім знання рідної мови, можна обійтися.
3. Володимир Сосюра закликав любити Україну всім серцем.
4. В одній зі своїх статей письменник С. Носань гнівно запитує про те, чому ж ми самі часто нехтуємо мовою материнською, цим скарбом, з якого виростаємо, яким живемо і завдяки якому маємо велике право й гордість іменуватися народом українським.
1. Редактор попросив новенького, щоб той розказав йому трохи
про себе та про своє життя-буття.
2. Хтось із присутніх в, що життя Лукії не справляє на нього враження.
3. Мені натякнули, що краще не втручатися в їхні справи і в їхнє життя.
Осінній ліс особливий.
У золоте вбрання одягаються дерева. Зелений колір зникає. Тільки пишні ялинки пишаються своїми платтями. Десь скрипне гілка під натиском прохолодного вітру. Високо в небі летять у вирію птахи. Іноді серед гілок дерев можна помітити роботящу білочку чи їжака. Вони заклопотано готують запаси на зиму. Після дощу з-під листя визирають гриби, просяться до кошиків грибників. О цій порі їх дуже багато.
Золота осінь зачаровує усіх своїми барвами.