1)Сьогодні дуже жарко, тому що неймовірно пече сонце. В старій печі бабуся пече смачний хліб. 2) Вдалині тьмяніли ледь помітьні краєвиди. Тьмяніють зорі на вранішньому небі. 3) На вулиці холодно, мрячить дощ. Погана погода - мрячить мжичка, навіть гуляти надворі не хочеться.
Фразеологізм - це сталий вираз. якщо його трохи змінити, то воно буде спотворювати істинний сенс самого виразу. а вільне словосполучення - воно вільне. ну і т. п.))) Вільне словосполучення - це результат вільного з'єднання промовистою двох знаменних слів. Кожне з слів, що утворюють вільне словосполучення, володіє повноцінним лексичним значенням, причому у вільних словосполученнях граматично головне слово є головним і за змістом, а залежне конкретизує, уточнює значення головного в тому чи іншому відношенні. Кожен з компонентів вільного словосполучення в реченні виконує самостійну синтаксичну функцію, є окремим членом пропозиції.
Кожна людина на землі має свою мету і бажання її досягти. Кожне суспільство має свої моральні цінності, що передаються з покоління в покоління. «Не хлібом єдиним живе людина», — це одна з моральних засад, що існує в суспільстві. Людина досягає гідного розвитку тоді, коли вона дбає не тільки про матеріальні речі. Справді: чи можуть дім, машина, дача самі по собі творити духовну культуру? Звичайно, ні. Матеріальні речі є лише помічниками для культурного зростання. А духовний розвиток дають людині шанування родини, збереження духовних традицій, відданість у дружбі, закоханість у рідну мову, рідну пісню. Коли людина дбає про духовне, вона сама стає кращою, у неї поліпшуються стосунки з довколишнім світом і вона стає успішною в усіх своїх починаннях.
В старій печі бабуся пече смачний хліб.
2) Вдалині тьмяніли ледь помітьні краєвиди.
Тьмяніють зорі на вранішньому небі.
3) На вулиці холодно, мрячить дощ.
Погана погода - мрячить мжичка, навіть гуляти надворі не хочеться.