Був суботній ранок, батьків не було в дома. З кімнати вибіг мій маленький двоюрідній братик. -Мама сказала, що ти будеш сидіти зі мною, поки вини всі на линку,-пролепетав своїм беззубим ротиком Донік. Я приречено подивилась на стелю. А як же похід в кіно з подругами? Донік тим часом вже встиг скиніти зі столу мою улюблену шкатулку. Я щоб хоч якось його зайняти дала молому свою стару розфарбовку. Трирічній дитині сподобалась нова забавка і він прийнявся до роботи.Донік старанно вималбовував білку зеленим кольором. Його не рівні штрихи робили її схожою на монстрика .Потім він взявся за кота що виходив набагато краще кот був сірий і малий дуже старався підмальовуючи штришокдо штришка.Але зовсім скоро йому набридла ця забавка і малий просто замалював все чорним...
Недарма вважається, що праця облагороджує людину. Адже задля того, щоб зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. Уміла в своїй справі людина – наче митець, що створює шедевр. ЇЇ рухи красиві та відточені, хоч вона малює картину, хоч рубає дрова. Отаке захоплення в мене завжди виникає, коли я гаю, як моя мама вишиває "хрестиком" картини.Моя мама Олена дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми.Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.
2. Родина береже батьківський заповіт