Аналіз твору василя пахаренко
що дня, що днини, що хвилини
з нас витікає україна
краплинами забутих слів
потоками спустілих сіл,
пекучими палючими сльзами
що проливає, зраджена синами
українятами вкраїна
у світі всем така єдина
безбатьківщинска батьківщина
ви кажете: бурхливе русло,
оглянтеся - багате вгрузле
і все лютіш лютує спека,
і вже пустеля недалеко
Основою докорінного перелому в українській літературі стала
творчість Т. Шевченка. Інтерес до етнічно-
побутових рис українського народу, ідеалістичні поривання
романтиків до козацького минулого замінюються зверненням
послідовників великого поета до корінних антагонізмів
кріпосницького суспільства. Поглиблюється розуміння
народності, незрівнянно багатшими стають засоби типізації
дійсності, діапазон літературної мови. Все виразнішою постає
залежність характеру і поведінки персонажів від системи
суспільних відносин. У творах Марка Вовчка виявляється
непримиренний конфлікт між поміщиками й пригнобленим
селянством, виникають типи народних протестантів. Про
трагічну долю буковинських селян і жовнірів розповідає
талановитий прозаїк Ю. Федькович. В його творчості реалізм
поєднується з досить сильним романтичним струменем, що
своєрідно забарвлює твори реалістичного плану.