золота осінь
Учора ввечері пішов у сад. Я знову бродив по саду вздовж довгої алеї акацій. У повітрі розлитий міцний і ніжний аромат в'янучих кленів. Під ногами шарудить жовте листя. Дерева одяглись барвисто і яскраво, наче для бенкету. Ще залишилися де-неде зелені гілки примхливо перемішані з осінніми відтінками, то ясно-лимонними, то палевими, то помаранчевими, то рожевими і кривавими, переходячи зрідка в кольори ліловий і пурпурний. Небо густе, холодне, але його безхмарна блакить приємно пестить погляд.
Одного осіннього дня в саду
Учора ввечері пішов у сад. Я знову блукав по саду уздовж довгої алеї акацій. У повітрі розлитий міцний і ніжний аромат в'янучих кленів. Під ногами шелестить жовте листя. Дерева забралися строкато і яскраво, наче для бенкету. Ще залишилися подекуди зелені гілки вигадливо перемішані з осінніми тонами, то ясно-лимонними, то палевими, то помаранчевими, то рожевими і кривавими, переходячи зрідка в кольори бузковий і пурпуровий. Небо густе, холодне, але його безхмарна синява приємно пестить погляд.
Не точи ляси під час уроку, бо отримаєш погану оцінку.