Я вважаю, що до перемоги варто йти поступово, і аж ніяк не варто чекати на те, що трапиться якесь чудо. Чудо можливе лише у тому випадку, якщо ти сам почнеш діяти і потроху, навіть, маленькими кроками рухатись до своєї мети
По-перше, для того, щоб підкорити певну вершину, потрібно діяти тут і зараз. Ніколи не потрібно відкладати свої мрії та бажань на завтра. Адже воно може й не настати. І дуже влучним прикладом до мого аргументу, є слова відомої української письменниці Ліни Костенко. В одному зі своїх віршів вона писала:
Нам треба жити кожним днем,
Не ждать омріяної дати.
Горіть сьогоднішнім вогнем,
Бо «потім» може й не настати.
Ці слова показують, що ніколи не варто упускати можливості котрі дарує нам сьогоднішній день. Адже ніхто не знає чи випаде нам ще один такий шанс.
По-друге, якщо ти завжди будеш чекати зручних обставин для того, щоб чогось досягти, то ти станеш, у деякому сенсі, залежним від цього постійного очікування ідеальної миті. Яка у більшості випадків просто напросто ніколи не настає. Яскравим прикладом мого аргументу, може бути головний герой фільму Пейтона Ріда "Завжди кажи "так"" Карл Аллен. Карл, звичайний офісний робітник, котрий задоволений своїм нудним та спокійним життям. У нього є дуже погана, як на мене, звичка, вона полягає у тому, що він завжди відмовляється від будь яких можливостей. У нього немає жаги до життя. І, навіть, його вірні друзі вагаються продовжувати спілкуватися з ним, адже ніхто не хоче дружити із занудою. Згодом у його житті відбуваються деякі події, і відтепер ві змушений відповідати тільки «так» при будь-якій можливості. Це йому дається досить важко, але як наслідок, його світогляд кардинально змінюється і він дійсно починає змінюватись на краще. Звісно, казати "так" скрізь і завжди не варто, але цей фільм вчить нас, що для того щоб чогось досягти, у першу чергу потрібно діяти при будь-яких слушних для цього можливостях.
Отже, ідеального часу для того, щоб почати щось робити, не буде ніколи. Найкращий момент для дій тут і зараз. Так, це досить банальне висловлювання, але обдумавши і, головне, зрозумівши ці слова, жити стане набагато простіше.
"Стоїть явір над водою" ось слова:
Стоїть явір над водою, в воду похилився;
На козака пригодонька - козак зажурився.
Не хилися, явороньку, ще ж ти зелененький;
Не журися, козаченьку, ще ж ти молоденький!
Не рад явір хилитися, вода корінь миє!
Не рад козак журитися, так серденько ниє!
Ой приїхав з України козак молоденький,-
Оріхове сіделечко, ще й кінь вороненький.
Ой поїхав на чужини та там і загинув,
Свою рідну Україну навіки покинув.
Звелів собі насипати високу могилу,
Звелів собі посадити червону калину:
- Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти,
Будуть мені приносити з України вісті!
Гадаю,що за основу твору можна взяти козака, який поїхав на чужину і йому зовсім нерідний той край. Від цього й похилився явір.
Сподіваюсь до