Мовлення – це один з найважливіших засобів спілкування. По тому, як людина розмовляє, одразу складається враження про неї. Мовлення людини – це наче її візитна картка, завдяки їй ми легко розуміємо, хто перед нами – дитина чи дорослий, людина з вищою освітою чи безробітний волоцюга, людина чемна чи груба. І культура мовлення є дуже важливою, адже якщо людина говорить з помилками, ставить неправильні наголоси, уживає недоречні слова та слова-паразити, то ми вже не сприймаємо її приязно, не вважаємо культурною.
Що означає культура мовлення?
Давнє слов'янське особове ім'я від прикметника маль - 'малий, невеликий, дрібний'. Однак ім'я могло постати також шляхом усічення від таких двоосновних імен, як Малодобрь, Маломиръ, Малославь, Маловуй і т. п. (Демчук Праслов'янські 108).Найдавніша згадка імені Мал походить із 945 р.: «да поиди за князь нашъ Маль, бѣ бо имя ему Маль князю Дьрьв- ску» (ПСРЛ I 56); деревлянський князь Маль родом із м. Любеча, що біля Києва, він же і Малко Любчанинъ (ЛР ЗО- 33, 491; Туп 242). Пізніші згадки імені приносять пам'ятки XV - XVIII ст. Напр., 1465: Mat Tarhowka (AGZ XIX 2500); 1649: козак Чигиринського полку Малъ Корєнний (РВЗ 43).Від імені утворено багато похідних, як Малик, Малыш, Малко, Малій, Малю- та..., а також патронімів, як Малович, Маленко, Малечкович... Пор. ще 1565: Хведоръ Малевичъ - ратненський міщанин, Игнатъ Маловичъ (Арх ЮЗР ѴІІ/2 273, 307); 1565.
