Колись взимку я гуляла с подругою по лісу.Ми розмовляли,сміялись...Я показала на гарного білого голуба який зливався з снігом.Моя подруга була фотографом і сфоткала його.Ми пішли далі,до озера.Воно вже покрилося льодом.По ньому ходили різні голуби ворони і сороки... -Дивись,Людо озеро льодом покрилося давай покатаемося! -Не хочу -Ну добре,я сама покатаюсь Я стала на кригу,каталась спочатку біля берега,потім далі,далі,і так дійшла до середини.За хвилину я впала під лід -Людо!Людо!До кричала я -Як!?-моя подруга панікувала Це побачили дорослі,і витягли мене Згодом я вже була зігріта вдома Ціла і здорова
У міфології українського народу Доля - позитивне начало. У кожної людини своя Доля. "Своєї долі й конем не об'їдеш" - сказано в народному прислів'ї. У грецькій міфології долю людини вирішує невблаганний Фатуму, який не слухає навіть богів, у нас же Доля не така вже й невблаганна. Але, навідміну від римської Фортуни, вона не така безтурботна. Доля схожа на простих селянин, але вона вміла міняти обриси. Та попри все, в образі працьовитої дівчини Доля була красиво вдягнена, а лінивої - в якомусь драному лахмітті. Активна Доля робила майже всі справи за свого господаря,навіть запасала продукти на зиму. Її хазяїн ніколи не боявся хвороб, а тільки розкошував та Долю свою хвалив. Недолю можна було "здобути" за якісь великі гріхи. Тоді ця людина бідує все своє життя, але не варто так побиватись, усе ще можна змінити..Потрібно знайти свою Долю, з'ясувати, що їй недовподоби. Ліниву Долю достатньо відлупцювати, і вона візьметься за справи.
Коли я замислююсь над сенсом життя, то завжди радію тому, що я існую, що поруч є найдорожчі мені люди, що мені дано милуватися красою навколишнього світу і відкривати цей світ для себе. водночас приходить відчуття великої відповідальності за цей світ і гордості від усвідомлення того, що ти людина. але в саме поняття «бути людиною» кожний вкладає своє значення. і, більшою мірою, саме це значення впливає на дії і вчинки, а іноді, і на хід самого життя. у моєму розумінні, бути людиною — це значить виховати в собі високі моральні якості. простеживши історичний шлях людства, розумієш, що в основі кожного суспільства завжди лежала певна мораль, якою керувались люди. десять заповідей христових — це теж мораль, мораль гуманна. але на світі було стільки антигуманних устроїв, що це наводить жах. але я переконуюсь в тому, що у кожної людини є своя мораль. і саме від неї залежить, якою буде людина. мені в світі поталанило на гарних людей. і мої вихователі в дитячому садку, і мої учителі, і, перш за все, мої батьки — це люди, з яких я беру приклад. усі вони вплинули на мою вихованість і ерудицію, власне кажучи, вони вплинули на мій характер, навчили чуйному ставленню до інших людей. але замало бути чемним і доброзичливим для того, щоб усі навколо вважали тебе людиною з великої літери. безумовно, не всім дано стати видатними і всесвітньовідомими людьми. але кожний може стати людиною, яку поважають. я , що справжня людина — це хороший друг, здатний прийти на , визволити з біди і не заздрити щастю інших людей. це хороший син чи донька, здатні забезпечити своїм батькам спокійну старість. хороша людина створить хорошу сім'ю і буде прикладом для своїх дітей. і, безумовно, такі шкідливі звички, як алкоголь і наркоманія, ніколи не уживаються з поняттям хорошої людини. а я вважаю, що бути людиною — це значить бути хорошою людиною. не можна брати приклад із тих, хто добре ставиться тільки до своєї сім'ї, тільки до своїх друзів, але зневажає інших людей. людина за будь-яких обставин має залишатися людиною: і у ставленні до інших людей (сусідів, співробітників, просто перехожих), і у ставленні до природи, і у ставленні до свого міста, своєї держави, свого народу. я шаную людей щирих, у яких і помисли, і вчинки викликають повагу. але в житті буває навпаки: на роботі — передовий виробничник, а вдома — деспот, який тероризує всю сім'ю; у школі — сумлінний учень, а вдома — ледар, який ложки за собою не помиє. а ще однією рисою, яку я не вибачаю людям, є зрада. ця риса і у великому, і у малому мені огидна. зрада несумісна з поняттям «бути людиною». я повсякчас намагаюсь стежити за тим, щоб не довелося соромитись своїх помислів і своїх вчинків. мене надихає вислів а. п. чехова: «у людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і »
-Дивись,Людо озеро льодом покрилося давай покатаемося!
-Не хочу
-Ну добре,я сама покатаюсь
Я стала на кригу,каталась спочатку біля берега,потім далі,далі,і так дійшла до середини.За хвилину я впала під лід
-Людо!Людо!До кричала я
-Як!?-моя подруга панікувала
Це побачили дорослі,і витягли мене
Згодом я вже була зігріта вдома
Ціла і здорова