І. Запишіть речення, розставивши пропущені розділові знаки. Зробіть повний синтаксичний розбір (підкресліть члени речення, надпишіть над кожним словом частину мови, дайте характеристику всій конструкції, зробіть морфологічний розбір підкресленого слова).
Солов’їну, барвінкову, українську рідну мову в дар дали мені батьки. (Речення розповідне, неокличне, просте, поширене, двоскладне, ускладнене однорідними означеннями).
Мову – іменник, поч. ф. – мова, неістота, заг. назва, жін. рід, однина, З. в., І. відм., тверда група, додаток.
Птахи – це окраса природи. Кожен полюбляє милуватися ними та слухати їхні мелодійні співи.Інколи пташки шкодять тим, що поїдають вишні, виноград та інші ягоди. Проте, їх треба берегти, бо це також добрі помічники людини у збереженні врожаю. Птахи харчуються комахами та гусеницями, які шкодять посівам на полях та дошкуляють людям, як-от комарі. Дятла недарма називають лісним лікарем, бо він з’їдає паразитів, які псують дерева, а короїд очищує ліс від слабких рослин.А взагалі, я вважаю, що у природі в кожної живої істоти є важлива роль, а в людини є можливість дбати про них.
У бабусі дві внучки у великому місті. На літні канікули вони приїхали до бабусі в гості.
Радіє бабуся. Пригощає внучок черешнями, свіжим медом, варениками. Та дівчаткам найбільше хочеться борщу. Мама розповідала їм, що бабуся варить смачний борщ.
Зварила бабуся борщ. Та сталась одна прикрість. Забувати стала бабуся, що вона зробила. Поки варила борщ – двічі посолила. Поставила дві миски борщу на стіл, за внучок до страви й говорить:
- А чи солила – не пам’ятаю… Стара стала… Ось сіль у сільничці – соліть за смаком.
З’їли дівчатка по ложці борщу – ой, який же солоний! Подивились одна одній в очі, усміхнулись непомітно. Ложка за ложкою – з’їли по мисці та ще трошки попросили. Їдять та дякують бабусі:
- Смачний борщ, бабусю! Завтра ми тобі варити обід помагатимем!
І. Запишіть речення, розставивши пропущені розділові знаки. Зробіть повний синтаксичний розбір (підкресліть члени речення, надпишіть над кожним словом частину мови, дайте характеристику всій конструкції, зробіть морфологічний розбір підкресленого слова).
Солов’їну, барвінкову, українську рідну мову в дар дали мені батьки. (Речення розповідне, неокличне, просте, поширене, двоскладне, ускладнене однорідними означеннями).
Мову – іменник, поч. ф. – мова, неістота, заг. назва, жін. рід, однина, З. в., І. відм., тверда група, додаток.
ів
ІІ. Утворіть від іменників кличний відмінок.
Настя, вітер,Фрідріх, маляр, друг, читач, жнець, боєць, швець, українець.
Насте, вітре, Фрідріху, маляре, друже, читачу, женче, бійцю, шевче, українцю.
ів
ІІІ. Запишіть слова, знявши риску, поясніть їх правопис.
Полу/кіпок, на/пів/сон, пів/години, пів/яблука, пів/Ялти, пів/Європи.
Полукіпок, напівсон, півгодини, пів’яблука, пів-Ялти, пів-Європи.
Полукіпок, напівсон, півгодини – з першою частиною пів-, напів-, полу- іменники (загальні назви) пишуться разом.
Пів’яблука – після префіксів, які закінчуються на твердий приголосний, перед я, ю, є, ї ставиться апостроф.
Пів-Ялти, пів-Європи – – з першою частиною пів-, іменники (власні назви) пишутьс через дефіс.