Відповідь:
Психологи визначають підприємництво як ділову творчість. Якщо це творча справа, то її виконання потребує від людини певних специфічних здібностей. Як свідчать дослідники, тільки 5-7% людей мають достатні здібності до підприємницької діяльності. Тому не можна з будь-якої людини зробити підприємця, можна тільки навчити її деяким знанням і навичкам, створити необхідні умови для підприємництва. У положеннях багатьох вчених підприємець трактується як певний соціально-психологічний тип суб'єкта господарювання. Рушійні сили підприємництва значною мірою полягають у самій людині, її ініціативі, активності, здібностях. Бізнес - це жорстка конкуренція, постійна напруга, азарт боротьби і самозатвердження як у спорті, актуалізація своїх здібностей і обдарованості, як у художній творчості На думку західних вчених, підприємці - це "цвіт нації", її "золотий запас".
Як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються жінки займають все більш стійкі позиції в бізнесі. Сучасна бізнес-леді - це особливий тип жінки. Це жінка, дії якої визначаються її внутрішньою мотивацією, тягою до самореалізації, мало підвладна впливу ззовні. Але не дивлячись на їх успіхи, чоловіки не готові визнавати їх рівними. На Заході великого поширення набула так звана теорія "скляної стелі", під якою розуміється невидима, але реальна перешкода, на яку натрапляє жінка-лідер, що намагається досягти успіху. На думку психологів, чоловіки та жінки мають рівні можливості для ефективного управління підприємством, але є і відмінності. Чоловіки в управлінні більш схильні до стилю делегування, тобто вони розподіляють завдання, і кожен займається своєю справою. Жінки-керівники, як правило, використовують ті стилі лідерства, які найбільш ефективні в кожній конкретній ситуації, не будучи прихильниками того або іншого стилю. Чоловіків відрізняє стратегічне бачення процесів, рішучість, спрямованість на мету, а жінка йде крок за кроком, вона дуже відповідальна і надійна. Жінки в управлінні вважають за краще більше вникати в деталі, більше орієнтується на персональні здібності працівників, прагнуть підтримувати позитивний емоційний настрій, що впливає на ефективність роботи.
Пояснення:
Серед багатющої культурної спадщини українського народу особливе місце посідають пам'ятки архітектури минулого століття. На цих пам'ятках позначилося піднесення національної свідомості народу. Багато архітектурних пам'яток того періоду було зруйновано в роки Великої Вітчизняної війни, та за повоєнні роки й роки незалежної України багато пам'ятників відбудовано в їх первісному вигляді. Це пам'ятники Києва, Полтави, Харкова, Чернігова та багатьох інших міст і селищ. Прекрасні архітектурні ансамблі згадуваних Києво-Печерської лаври, Видубецького та Софійського монастирів у Києві, Вознесенського та Михайлівського монастирів у Переяславі-Хмельницькому й цілий ряд інших архітектурних пам'яток перетворені на музеї-заповідники. Українська держава дбайливо й надійно охороняє дорогоцінну культурну спадщину нашого народу.
Не знаю, хто в світі може бути найдорожчим, крім рідної матері. У мене чудова мама. Окрім того, що вона просто красуня, вона ще й розумна, начитана, освічена. Мені іноді здається, що моя мама - найкраща жінка на світі. І мені дуже пощастило, що саме вона стала моєю мамою.
Моїй мамі 40 років. А виглядає вона молоденькою дівчиною, мало не моєї ровесницею. У мами модна асиметрична коротка стрижка, а обличчя вона трохи підфарбовує. Одягнена зі смаком, носить і штани, і спідниці, і сукні. Може надіти і драні джинси, а в урочистих випадках - довге чорне плаття на бретельках. Коли вони з татом виходять "в люди", на них задивляються навколишні, і мені це дуже приємно.
На вигляд мама здаєтьтся трохи легковажною, але вона цілком серйозна людина. Мама викладає історію театрального мистецтва. А нас з сестрою виховує досить-таки суворо. Сестру вона вчить шити і в'язати, а мене вселяє думку, що я чоловік і повинен бути опорою сім'ї. І я, дякуючи мамі, вже майже повірив у те, що все в житті зможу і зумію.