ответ
Объяснение:
Твір роздум на тему "Вікіпедія - простір необмежених можливостей і прихованих обмежень":
Вікіпедія - це найвідоміша та найпопулярніша онлайн-енциклопедія. Діє вона з 2001 року, тому сьогодні важко знайти інтернет-користувача, який не чув би про цю енциклопедію. Вікіпедія - простір необмежених можливостей. Тут можна знайти інформацію на будь-яку тему: від поняття атому до особистого життя Стіва Джобса.
Водночас Вікіпедія є простором прихованих обмежень. Вона не є авторитетом або певним стандартом, як може здатися на перший погляд. Усі статті енциклопедії мають різну міру правдивості, повноти та якості. Це пов'язано з тим, що самі користувачі можуть заповнювати сторінки Вікіпедії. Людина стає обмеженою, коли починає довіряти одному джерелу, у цьому і криється небезпека цієї енциклопедії.
Людські можливості об'єктивно не мають меж - вони від походження людини воістину безмежні. Але, тим не менше, кожен людський суб'єкт ставить сам собі свої власні межі, точно так само, як будь-яка група чи спільнота людей колективно ставлять межі своїм індивідуальним і колективним можливостям. Тобто, наприклад, одна людина може сказати: "Я ніколи не зможу стрибнути з парашутом або в басейн з десятиметрової вишки. Це вище моїх меж! ". А інший йому у відповідь: "Нісенітниця! Я сто разів стрибав з парашутом, і взагалі - майстер спорту зі стрибків у воду". Де ж "межа" у кожного з цих людей? Погодься, що він різний і індивідуальний для кожного. І так - в будь-якій області. Людські можливості - це те, що можна безперервно розвивати і вдосконалювати. І для того, щоб для них не існувало меж, основна умова - це ліквідація обмежень і меж, встановлених людьми у свідомості. Якщо у свідомості все надумані штучні межі можливостей людиною зняті, то їх можна розвивати нескінченно.
Війна характеризує смерть, кров, нещастя. Ми діти які народилися у самій мирній епохі, і ми ніколи не знали війни, ніколи її не бачили.
Я пам'ятаю як моя бабуся розповідала жорстоку правду війни. Вона розповіла про те, що коли вона була маленькою, вона йшла по вулицях міста, які були повністю у крові людей. На деяких місцях валялися трупи людей: жінок, чоловіків, дітей. Вона це розповідала із таким жахом в очах, що було зрозуміло, що ця подія навіки залишиться в її пам'яті.
Поки ми живемо в мирі, цінуйте кожну секунду.