-Доброго дня, сьогодні ми кудись поїдемо?-запитала Карина.
-Добрий! Так, звісно, сьогодні наша туристична агенція їде до канади, а через тиждень ми поїдемо до мексики,-відповіла Дарина Петрівна, котра була туристичним екскурсоводом.
-А о котрій годині ми відправляємося?- запитала інша учасниця цієї туристичної агенції, Ната.
-О четвертій годині дня. До речі, за цю воїздку нам прийдеться заплитити самим.
-А чому?-запитали учасники агенції.
-Тому що ми там пробудемо цілий тиждень, нам прийдеться бронювати номер в готелі, а краще декілька, адже нас доволі багато.
-Я вважаю, що нам буде достатньо одного номера.-сказала Карина.
-Протестую! В одному номері нам буде тісно, пропоную забронювати декілька,-запротестувала Ната
-Я більш прихильно до пропозиції Нати, нас не мало, і нам це не завадить,-виказала свою думку Олена.
-Навіщо тратити лишні граші, на те що дійсно не важливе?-добивалася свого Карина.
-Добре, досить. Я на стороні Натиної відповіді, цього разу нас їде багато і додаткові номера не завдять-припинила розмову Дарина Петрівна.
-І скільки потрібно здавати?-запитали учасники.
-По 1800 гривень,-коротко відповіла Дарина.
-Добре, я сьогодні зберу гроші,-сказала відповідальна за здавання грошей на туристичні поїздки.
-Добре, збирай. А потім всі збираємося в холі. Допобачення!- сказала туристичний екскурсовод.
Відповідь:
Відповідь: Мій тато - мій найкращий друг! Він дуже добрий та люблячий. В нього карі очі, чорне-чорне волосся та трішки насуплені брови. Він любить зі мною гратися у футбол і тенніс. Також, мій тато багато працює, і я намагаюсь йому допомагати у всьому. У мене з татом багато спільного: ми захоплюємося футболом, нам подобаються великі собаки, і багато іншого. Тато працює будівельником. Також, тато навчив мене кататися на велосипеді. Я дуже щасливий, що в мене є такий тато!
Пояснення: деякі відомості можна змінити
Пояснення:
відповідь:
пояснення:
кожного з нас час від часу настигають лінощі. замість того аби зробити справу, хочеться подивитися телевізор, піддатися обіймам морфея, а в твоїй голові постійно лунає внутрішній голос і спокушає тебе бити байдики. але часто за таким «невинним відпочинком, начебто на півгодинки» слідують негативні наслідки. тож я хочу дати вам пораду, як із цим боротися.
ну, по-перше, слід створити мотивацію. ось, наприклад, якщо виконуєш справу, то купляєш собі нову гарненьку сукню або кофтинку. але якщо не виконуєш, то маєш пожертвувати якоюсь річчю із свого гардеробу. в моєму випадку це працює на всі сто відсотків. по-друге, треба просто налаштувати себе на те, що крім тебе, цього ніхто не виконає. і тоді, можливо, хтось залишиться без сніданку, хтось отримає погану оцінку, а комусь просто буде соромно. та хіба останнє - це не найгірше, що тільки може бути?
тож, наостанок хочу сказати, що лінощі ще нікому не в цьому житті і, напевно, не . з ними треба вести боротьбу, і не один день, а мабуть все життя.