Відповідь:
Я дуже люблю наш шкільний двір. Це не майданчик, це центральне місце всіх подій шкільного життя. Адже задумайтеся: куди біжать школярі в теплу погоду обговорити на перервах свої справи? У двір! Так, шкільний двір – це надзвичайно цікаве місце для Давайте подивимося.
Ось дзвенить дзвінок з другого уроку – все на двір. І починається: хто в резиночки стрибати, хто квіти на клумбах поливати, хто обговорювати, справедливо йому поставили оцінку, а хтось із старшокласників в. покурити. Всі зайняті, адже подвір’я велике, всім місця вистачає. Виходячи зі школи, ми бачимо праворуч і ліворуч дві квітучі клумби, за ними постійно доглядають.
Якщо учневі захочеться п’ятнадцять хвилин свого відпочинку пронести серед зелені, не виходячи за межі шкільного двору, він може пройти через школу, в сад. Там ростуть фруктові дерева, цвітуть кущі, дуже багато бузку! Побігаєш серед цієї краси – і втому як рукою знімає, можна приступати до уроків.
Наш шкільний двір прекрасний: він затишний, світлий Я б ні за що не проміняла його на тисячі інших шкільних дворів!
Пояснення:
Привіт, Мишко, як справи?
- Привіт! Ти бачиш, Яночко, я по вуха у пригодах. Вчора їздили на велосипеді з другом до річки, так назад пленталися пішки сім кілометрів, ще велосипеда на собі несли.
- І як, прийшли?
- Ха, краще сказати: «доповзли» або «дошкандибали».
- А чому ж ви добиралися пішки?
- А тому що біля річки хтось швендяв. Поки ми купалися, поцупив переднє колосо та й учимчикував. Зробив нам сюприз!
- Слухай, Мишко, скільки слів цікавих є в мові з приводу твоєї ситуації!
- Оце тільки й втішає, що мова в нас багата. А от люди деякі зустрічаються, що заслуговують лозини...
Я дуже не хочу їхати у інше місто з классом, але хай там як мені доведеться.