Объяснение:
1 тому що залежне слово стоїть після означення
2 та ж причина
3 та ж причина, але в г - складне безсполучникове речення
4 тому що в інших між означенням стоїть підмет або додаток, а в а вони ідуть підряд
5 та ж причина тільки навпаки: тут поширене означення переривається підметом
6 означуване слово стоїть після означення, у варіанті а - складне безсполучникове речення
7 бо в інших пояснення, шо потребує тире, а у варіанті "в" коми тому, що уточнення
8 бо пояснення, в інших лише уточнення (що потребує ком)
Можливо ви переплутали 9 і 10,бо мені здається в 9г, а в 10 а..
9 г тому що скрізь уточнення, а тут пояснення
10 а бо прикладка, що пояснює, потребує тире, а комами виділено відокремлене означення
Відповідь:
Вiн дуже гарно смiється, хапаючись руками за тин, ворота, рiжок хати чи дерево, а коли нема якоїсь пiдпiрки, тодi нею стає його присохлий живiт.— На тихi води, на яснi зорi, — пересмiявшись i споважнiвши, урочисто каже дiд, поглядом показує менi на хату i йде до вчорнiлої катраги майструвати колеса.Дивився-дивився я з вiкна, як раюють iншi, та й, вибравши слушну хвилину, тихцем шатнувся у сiни, вихопив з-пiд жорен ночовки, заарканив їх мотузочком i босонiж пометлявся до дiтвори.Мати пiдхопила їх пiд руку та й, не дуже церемонячись, потягла мене з грища на розправу.Але й перечити не став, знаючи, що за це можна вiдхопити зайвого духопелика.Отож ранком я вже мало не розкошував: мати на часинку позичила в сусiдiв чоботи i, шмаруючи їх березовим дьогтем, заходилася повчати, щоб я у церквi не лобурясничав, не шморгав носом, не крутивоя дзигою, не ловив гав, не перся наперед, не смiявся, не пирхав, не лiз на крилас та частiше хрестив лоба. Узнавши геть-чисто все, чого не можна робити в церквi, я подався на вулицю, то опереджаючи бабусю, то залишаючись позад неї, а їй хотiлося вести мене тiльки за руку.До неї, туманiючи вiд жаху, пiдходили грiшники...Вона вже й тепер, наслухавшись лебедiв, поглядає на свiй закоморок — теж почула тепло.А Юхрим Бабенко облесно викруглював у посмiшцi коржастi щоки, розводив довгими руками i, поолививши голос, удавано дивувавсяПояснення:
Немає держави без народу. Якщо розсіється по чужих краях народ, українська нація, то і держави не стане. На вільне місце прийде хтось інший та створить якусь іншу державу.
Всі закони та розпорядження уряду в Україні мають видаватися, виходячи з волі народу, з його інтересів. Не інтересів уряду або ж політичних партій, а саме громади. Адже, згідно Конституції України, в країні править саме народ, а не хтось інший. Український народ – джерело влади в державі через своїх представників – народних депутатів, уряд, місцеве самоврядування, чиновників та інших.
. Отже, кожен з нас у змозі поліпшити суспільні відносини. І якщо кожен із представників великого українського народу докладе хоч невеличку частку своїх зусиль, щоб змінити нашу державу на краще, то наступні покоління українців зможуть дивитись у своє майбутнє без остраху і будуть згадувати наші часи як ще одну героїчну сторінку історії українського народу і його державності.