Цілими днями Улянка любила блукати в лісі. її приваблювала зелена галявина, сонячні промінці поміж дерев. Особливо подобалося їй лежати в траві на галявині, яку обступали високі пахучі липи. Галявина нагадувала дівчині маленьке земне озеро, яке пахло молодою травичкою. Уляна відчувала себе маленькою хазяйкою в цьому лісі. Допомагала йому: тушила залишений кимось жар від вогнища, щоб уникнути пожежі в лісі. Улянка зналамайже кожну рослинку, кожне деревце, які тягнулися до сонця. Згадувала дівчинка дідусеву казку.
Давним-давно у одному селі жила бабуся яка дуже любила в"язати шкарпетки і інші речі своїм онукам.Вона зв"язала дуже багато одягу .Нарешті їй надокучило в"язати речі,їй захотілось удосконалити свої вироби.Вона хотіла пришити на кофтинки в"язанні квіточки.Голок на той час не було.І бабуся не знала чим пришити квіточки.Довго вона думала і нарешті вигадала як пришити цю красу.Вона пішла у ліс ,там вона виломала тоненьку гілочку.Вдома з тої гілочки бабуся за до ножа зробила голку.У гілочці бабуся зробила маленький отвір,крізь який змогла би пройти нитка.На радощах бабуся побігла пришивати квіточки.Але на жаль голка із віточки була крихкою,і уже через декілька хвилин зламалася.Засумувала бабуся.Вона не знала як зробити голку міцною.А потім їй у голову прийшла чудова ідея.Вона пішла до коваля,і попросила його зробити голку,за своїм дерев"яним зразком.Коваль з легкістю зробив голку.Бабуся прийшла додому і стала пришивати квітки.З цією голкою одяг бабуся став досконалішим.Вона вдосконалювала свої вироби з кожним днем.Згодом коваль зробив ще багато голок.І уже все село користувалося ними.Гол стали продавати в магазинах.З появою голки речі ставали гарнішими з кожним днем.Люди також почали вишивати.Ось так бабуся вигадала здавалося б таку просту річ голку.Скажемо дякую бабусі,адже без голки у сучасному світі не може обійтися ні одна людина.
ответ:
1)вухо