Я люблю Україну тому,що вона одна єдина наша Батьківщина. По-перше, це те місце, де ми народилися і виросли, яке не раз і не двічі ми проміряли своїми кроками. По-друге, Батьківщина – це наша рідна країна. Батьківщину змінити не можна, як не можна змінити своїх батьків, тих, хто дав нам життя. І я вважаю, що де людина народилася, там вона повинна прожити своє життя і пройти до кінця свій шлях. Для мене Батьківщиною є моя рідна Україна.
Я дуже люблю свою країну попри те, що, може, для кого десь і краще. Я впевнений, що для справжнього українця не може бути ніде краще, ніж на рідній землі. І кожен з нас може створити для себе та своїх близьких такі умови існування, які нічим не гірші від умов у інших країнах. Та цим не варто обмежуватися, треба прагнути до того, щоб життя постійно покращувалося для усіх наших співвітчизників.
Твір "Гуси-лебеді летять" Стельмаха: 1.Вони летять нижче розпатланих (яких?), обвислих (яких?) хмар i струшують на землю бентежнi звуки далеких дзвонiв. 2. Я стаю нiби меншим, а навколо бiльшає, росте i мiниться увесь свiт: iзагачене (яке?) бiлими хмарами небо, i одноногi скрипучi (які?) журавлi,що нiкуди не полетять, i полатанi (які?) веселим зеленим мохом стрiхи, i блакитнава дiброва пiд селом, i чорнотiла, туманцем пiдволохачена (яка?) земля, що пробилася з-пiд снiгу. 3. Навколо мене починає кружляти видiння казки, її нерозгаданi (які?) дороги, дрiмучi пралiси i тi гуси-лебедята, що на своїх крилах виносять з бiди малого хлопця. 4. Що, що, надзигльований (який? ділектизм)? 5. Мов сiро-блакитнавi, побризканi (які?) росою безсмертники, оживають старi очi.
