1. Вогонь у якості полум'я. Боятися як вогню — дуже боятися. Вогнем дихати на кого — дуже сердитися на кого-небудь. Гратися з вогнем — поводитися необережно. Кидати вогнем — сердитись на когось, погрожувати. Між двох вогнів — про безвихідне, скрутне становище, коли небезпека загрожує з обох боків.
2. Горіти — піддаватися дії вогню. Горить земля під ногами — нестерпні умови, скрутне становище у кого-небудь. Не горить — нема причин поспішати. Горить діло в руках — швидко і успішно робиться що-небудь.
З"юрмились [з"йурмилис"] - 3 скл., 2 наг., 9 зв., 3 гол., 6 приг., 9 б, (зе, ю, ер, ем, и, ел, и ес, м"який знак) [з"] - приг, м"як., дзв., [й] - приг., м"як.,дзв., [у] - гол., ненаг., [р] - приг., тв., дзв., [м] - приг., тв., дзв., [и] - гол, нагол., [л] - приг., тв., дзв., [и] - гол., ненаг. [с"] - приг., м"як., гл. в транскрипції треба ставити пом"якшення як апостроф бо я не знаю як ставити на нетбуці не може бути закінченням бо це буква , а не звук
Він щодня приходить до нас — рум'яний, теплий, запашний, незрівнянний. А ще має багато імен — бублик, булочка, батончик, рогалик, паляниця, калач, паска, пиріг... І все-таки хліб.
Якщо на столі немає хліба — на ньому чогось не вистачає. Найголовнішого. Бо хліб — то багатство, добробут. Люди ласкаво і шанобливо кажуть про нього: хліб — батечко, хліб — годувальник, хліб — усьому голова. Спрадавна народ наш понад усе цінував хліб, сіль, честь.
Хліб супроводжує нас усе життя — від народження до глибокої старості. У всіх народів він святий. Хліб берегли, на його честь складали гімни, хлібом зустрічали найдорожчих гостей. І щоб був у нас хліб, ми щодня повторюємо слова молитви і мовимо: «Отче наш, хліб наш насущний дай нам днесь». І цю молитву батьки заповідають нам, а ми — нашим дітям. Бо хліб безцінний. Ні робота, ні смерть, ні життя, ні весілля — нічого на світі не обходиться без хліба. Він сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за золото, насущний і святий хліб із нашого поля.
І щоб зорати поле, теж потрібен хліб. І щоб розбити ворога. Щоб перемогти і вистояти. Скрізь хліб, хліб, хліб. А без нього немає ні радості, ні свята, ні самого життя.
Людство знає жахливі роки без хліба, коли вимирали цілі села й міста, цілі місцевості й країни, так що жодній війні і жодній армії й не снилося таке спустошення.
Знати ціну хлібові, вміти його економити, бути бережливими і дбайливими господарями — це головні питання суспільства. Ось чому питання про хліб лишається у нас головним.
Ось таким є він — хліб. Його величність Хліб. То ж давайте ставитися до нього завжди з шаною і повагою. Не шкодуймо дати скибку хліба голодному. Хліб у світі — найголовніше, він — життя. І може, хтось із моїх ровесників стане кондитером чи пекарем і даруватиме людям хліб:
Боятися як вогню — дуже боятися.
Вогнем дихати на кого — дуже сердитися на кого-небудь.
Гратися з вогнем — поводитися необережно.
Кидати вогнем — сердитись на когось, погрожувати.
Між двох вогнів — про безвихідне, скрутне становище, коли небезпека загрожує з обох боків.
2. Горіти — піддаватися дії вогню.
Горить земля під ногами — нестерпні умови, скрутне становище у кого-небудь.
Не горить — нема причин поспішати.
Горить діло в руках — швидко і успішно робиться що-небудь.