Ми живемо в дуже неспокійному світі, у якому зникають духовні ціності. Часто доводилося ставати свідком брехні, злочиності , вульгарності, люди потерпають від своїх вчинків. Невже нашому суспільству не зрозуміло, що нам надається лише один шанс ,щоб жити. Чому світ такий жорстокий ? Я постійно задаю собі це питання. Із ненавистю наповнена людська душа. Син цурається батька, мати- зозуля відмовляється від свого дитяти. Влада і гроші цінуються понад усе. Нищаться одвічні людські ціності, наче відходять у небуття такі почуття, як совість, честь, благородство. Не треба далеко ходити. Потрібно залишитися у храмі власної душі. Скоро там буде порожнеча. Я важаю, можливо моя думка і хибна, що в житті все повинно бути в своїх межах. Головне бути впевненим у своїх можлтвостях. Але не можу втриматись від зневаги, коли бачу людську ваду , таку як егоїзм. Байдужість , холодність- це гірші риси людини бо саме в них народжується жахливий злочин. Звісно всі ми не без гріха . Потрібно з повагою ставитися до тих людей, які змінюють свої недоліки на хороші якості. Давайте , перемагати свої недоліки, цінувати людей і світ стане кращим!
Ось і закінчилася золота осінь, на зміну якій прийшла зима. Наш вчитель з праці запропонував кожному учневі зробити шпаківню і повісити її у своєму дворі. Повернуться птахи з вирію, а їх вже буде чекати затишна шпаківня. Всю зиму ми готувалися зустрічати птахів: виготовляли шпаківні різної форми і розмірів, використовуючи різні матеріали. Я вирішив зробити дерев'яну шпаківню. Для її виготовлення я взяв дошки, цвяхи, столярний клей, лінійку з олівцем, ножівку, молоток і фарбу. І робота закипіла! Два місяці я працював над своїм шедевром на уроках праці. Моя шпаківня вийшла невелика, але затишна і яскрава. В кінці зими ми з татом повісили її на старої акації. Тепер, коли я йду в школу, я бачу як в кожному дворі красуються шпаківні, зроблені учнями нашого класу. Вчитель праці запропонував нам подбати про тих птахів, які залишаються зимувати з нами. Тепер ми почали робити годівниці, щоб порадувати наших крилатих друзів пшоном, насінням і хлібними крихтами.
