Объяснение:
На мою думку, патріот — це людина, віддана своєму народові, яка любить свою Батьківщину, готова її захищати в найважчі хвилини, людина, що живе і працює заради процвітання свого краю. Інколи, і навіть сьогодні, з високих трибун звучить море слів про любов і відданість Україні, але, на жаль, це тільки слова. Проте можна навести безліч прикладів самовідданої любові українців до рідного краю. Сьогодення є прикладом цього, адже багато синів і дочок України віддали за неї найдорожче — життя. Ми стали свідками цього. Події Майдану, війна на Сході... І досі проливається кров найщиріших патріотів. Історія свідчить, що українці в усі часи були патріотами. Про це розповідають історичні пісні й думи, художня література. Прикладом самовідданого служіння рідній землі є, наприклад, Ярослав Мудрий, справжні патріоти Залізняк, Гонта, Кривоніс, Дорошенко, Богдан Хмельницький, Леся Українка, Тарас Шевченко, Михайло Грушевський, Василь Стус, Іван Пулюй, наша сучасниця Ліна Костенко Я ще зовсім юна. І хоча життєвого досвіду в мене небагато, проте розумію, що дуже легко любити Батьківщину, коли вона багата і могутня, значно важче — коли вона слабка і незахищена. Та хіба зможуть справжні сини кинути хвору матір напризволяще? Я не засуджую тих людей, які в пошуках кращої долі емігрували за кордон, але впевнена, що вони глибоко нещасні, бо, можливо, маючи матеріальні блага, вони не мають змоги дихати рідним повітрям, бачити, як ростуть їхні діти, уклонитися рідній оселі, захищати свою землю від ворогів. Отже, справді, справжніми патріотами є ті люди, які не розказують про любов до рідного краю, а захищають його навіть ціною власного життя, працюють і живуть задля його процвітання, примножуючи набуте .
Відповідь:
Ми продовжуємо публікувати тексти учасників «ЖУКа» про маніпуляції історією. Наразі – роздуми Вікторії Корнійчук.
Якщо і минуле, і зовнішній світ живуть у свідомості, а свідомістю можна керувати ─ тоді що? Джордж Орвелл, «1984»
Маніпуляції. Це слово завжди викликає негативне враження, однак насправді ми вдаємося до них щодня, навіть не помічаючи. Дівчина змусить хлопця купити їй подаруночок, а подругу – до з куховарством, однак ніхто ж не вважає її поганою? У повсякденному житті цей прихований психологічний прийом не такий уже й страшний. Натомість у глобальніших масштабах маніпуляція може змінити перебіг подій у суспільстві і створити абсолютно несподіваний фінал.
Ідеологія – форма маніпуляції
Що ж приховує в собі маніпуляція саме історичними фактами і в чому її особливість?
Підміну історичних фактів, їхнє перекручення, трактування на новий лад можна вважати формами маніпуляції свідомістю. Вони постійно використовуються людьми, що мають владу. Типово, коли трактування історії напрямẏ залежить від політики, адже саме з її до будують ідеологію.
Варто зазначити, що ідеологія – це не лише, як ми звикли вважати, нацизм, соціалізм, лібералізм тощо, а будь-яка система поглядів, цінностей, переконань. Тобто кожна влада, яка хоче направляти націю у певне ідейне русло, вдається до свого власного бачення історії. Відверто кажучи, по-справжньому незаангажовано сприймати події минулого можуть хіба що історики, і то не завжди.
Мазепа
Реклама
Мазепа встромив ніж у спину Петра
Одне діло ─ формування націосвідомості і гра відтінками, однак зовсім по-іншому варто дивитися на брехливу підміну фактів.
Найбільшу роль така маніпуляція відіграє у відносинах держав-сусідів. Зазвичай вони мають багато спільного, переплітаються в географічному, культурному і, зрозуміло, історичному просторах. Подібність легко може використовуватися одним із них у власних цілях. Найпростіше – замилити очі суспільним масам і перетягти їх на свою сторону (чи зсунути кордон). Іронія долі в тому, що переважна більшість таких легенд не пройде навіть найпростішу перевірку інтернетом, однак людям банально лінь проявити жилку дослідника. Доводиться жити всліпу.
А давайте озирнемося? Де нашу свідомість підмальовують, а де (і головне хто) руйнують її палітру? Візьмемо доволі банальне, але так і не вирішене питання Івана Мазепи. Хто він?
Щоб відповісти, поглянемо на світове співтовариство. Яку б політику не проводив Лінкольн у США, де Голль у Франції, Петри і Миколи в Росії, вони є незрушними героями. У їхніх патріотичних прагненнях на користь своєї держави ніхто не сумнівається.
Якщо Мазепа прагнув для Батьківщини тільки найкращого, турбувався про добробут освіти, науки, то він, безперечно, національний герой. Його зовнішня політика – це інша справа, тому в очах росіян він може виглядати зрадником. Чоловік реально намагався встромити ніж у спину Петра І. Водночас і ми теж не надто симпатизуємо останньому. Дорікнути Мазепі можна багато в чому, але не варто записувати його у категорії антигероїв.
Запорізька Січ
Схід повівся на російські маніпуляції
Схожі ідеї, концепції і, будемо відверті, просто міфи, які плутають всі на світі історичні категорії, просочуються в український інформаційний простір з російського і справляють неабиякий вплив на частину співгромадян. Їх ній ефект непомітний відразу, однак врешті-решт може виявитися дієвим інструментом зовнішньої політики, що ми нин гаємо на Сході України.
Там завжди була частина людей, які продовжували вірити не тільки в радянські, але й у великоімперські ідеали, дивилися на історію однобоко, але все ж жили у незалежній Україні. За збігом обставин і сприянням нашого сусіда вони проголосили народні республіки ─ як у ХХ столітті.
Однак ці люди, мабуть, забули про Київську Русь, Запорізьку Січ і етнічну єдність своїх земель з Київщиною, Поділлям, Придніпров’ям, Таврією. Мо
Однак ми не одні у своєму «маніпулятивно-історичному» горі. Практика світової політики показує, що бувало і гірше. Жертвами маніпуляції тоді стаці, однак багато переможених доживає до наших днів.
Пояснення:Відповів тобі так
Наше життя постійно йде вперед, розвивається так стрімко, що не всі можуть за нею встигнути. Або просто не хочуть? .. Адже всі блага цивілізації, всі досягнення в науці, техніці, мистецтві відбуваються людьми - саме тими людьми, які прожили своє життя красиво - внесли свій внесок у розвиток суспільства.
Звичайно, в сучасному світі деякі вважають за краще насолоджуватися тим, що було створено раніше, не прагнучи додати в неї ще щось нове. Для таких людей поняття «красиве життя» набуває зовсім іншого значення. Хтось бачить красу життя у відвідуванні шикарних ресторанів, клубів, вечірок. Хтось прагне вразити інших дорогими і модними речами: одягом, машинами, золотими прикрасами. Хтось пишається тим, що має можливість відвідувати різні країни і курорти. Але не з метою поповнення своїх знань, свого життєвого досвіду, а тільки заради всіляких розваг. Так, вони вважають, що живуть красиво, що у них є все, що їм потрібно, про що інші можуть тільки мріяти. Але вся ця краса лише зовнішня, показна, несправжня, якщо немає нічого вищого за душею. Вона не приносить ніякої користі, крім дозвільного задоволення.