Відповідь:
Сухий - сушити, пестити - пещу, берег - прибережний, гасити - гашу, розбійник - розбійництво, посвята - посвячений, турок - турки, убогий - убозтво, вухо - вушенько - у вусі, бродити - броджу, яблуко - яблучний, радити - раджу, птах - птаство, спати - сплю, лазити - лажу, токар - точити, капелюх - капелюшник, плести - плету, різати - ріжу, качка - качці, любити - люблю, болото - болітце, пасіка - пасічник, трусити - трушу, багатий - багач, мураха - мурашник, мести - мету, товариш - товариський, квітка - заквітчаний, світло - свічу, гриміти - гримлю, письмо - пишу, плавити - славлю, світ - світи, дихати - дишу, лице - личенько, сідати - сиджу, лихо - лишенько, плакати - плачу, аптека - аптечний.
Звичаї свого народу потрібно знати, тому що вони навчають мудрості. Наш народ раніше мав ґрунтовні знання про навколишній світ та все, що було йому близьким. На основі цього формувались звичаї та традиції, які об'єднували людей, сприяли їхньому гармонійному співіснуванню.
Сьогодні люди інколи забувають про те, що ми - єдина нація, яка має разом робити щось заради свого процвітання. Саме звичаї об'єднують окремих людей в одну етнічну групу. Ці традиції, обряди, творчість - генетичний код, що допомагає людям виокремлювати нас у націю. Звичаї повчають, виховують, дарують мудрість.
Речення[речен:а]
Честь[чест']