Відповідь:
Один за всіх і всі за одного
Вважається, що найважливішими у житті є повага і дружба, підтримка і відчуття необхідності. І на наступному прикладі я спробує це довести. Одного разу я пішов подивитися на змагання каратистів, що проходили у районному спортивному комплексі. У змаганнях приймало участь близько 20 команд з усієї області. Мені все було цікаве, але більш за все мене порадувала взаємопідтримка між членами однієї команди. Хоча спорт це і жорсткий, але людські якості бійців, такі як доброта, готовність прийти на до щира радість за перемогу та підтримка у випадку поразки - дуже розвинені у спортсменів.
Мою увагу пригорнула одна команда, спортсмени якої завжди були разом і голосно вболівали один за одного. І я не здивувався, що ця команда посіла перше місце за кількістю отриманих нагород. Адже в перемозі кожного з них - є заслуга спортсменів всієї команди.
Пояснення:
Доля карбувала його життя у формах трагічних. Виявляється, один повсталий проти всіх може важити більше, аніж багато повсталих проти одного ... Повстанець Шевченко був гнівною мовою цілого поневоленого народу ; мовою колючою, як дріт, але правдивою та прозорою, як сльоза. Мовою, в якій бурхлива епоха відлунювала в розлогих думах бандуристів — сама Україна була потрощеною бандурою з обірваними струнами. Разом з усією Росією — булав ярмі царсько-кріпосницької системи. І яких же нелюдських сил треба було, щоб відкрити очі сліпому народові ! А він підняв його, пригнобленого та приниженого, розтоптаного із землі, указуючи на шлях та розплющуючи очі.
Поет прагнув розбудити пам’ять народу, нагадати про мужність і незалежність наших предків. Він закликає нас подивитися на свою країну й «полюбити щирим серцем велику руїну».
Вимучений фізично, та не зламлений морально, Шевченко навіть після заслання не зрікається України, продовжуючи писати.
Існують закиди на те, що Шевченко — атеїст, але він відстоює християнський ідеал згармонізованої людини, яка живе у згоді з собою :
Добре жить
Тому, чия душа і дума
Добро навчилася творить.
Про Шевченка написано тисячі томів досліджень, та найпроникливішим шевченкознавцем був і залишається народ, про якого він писав; народ, який все це пережив.
Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття , наше минуле і нашу надію на майбутнє.
Для мене Шевченко — це невичерпане натхнення, яке стане опорою для великих справ задля моєї України.
