Ось на календарі вже й перше грудня. Закінчилася осінь - впало листя з дерев, відлетіли в теплі краї птахи. С кожним днем стає все холодніше. Вперше калюжі на асфальті скувало міцною кригою. Сіре небо похмуро дивиться згори, сонця зовсім не видно. Природа завмерла в очікуванні першого снігу.Час від часу підіймається сильний вітер, боляче б’є в обличчя. Ми відчуваємо морозний подих зими. Лісові звірі поховалися в теплих норах. Вуличні коти та собаки відростили довшу та більш пухнасту шерстку та, настовбурчившись, линуть до теплих місць. Лише невгамовні горобці весело літають та скачуть, мабуть, щоб зігрітися. Люди закуталися у в’язані шарфи, вони поспішають сховатися з холодної вулиці в затишні домівки.Трапляються і ясні морозні дні. Довгі тіні від голих дерев вигадливо розкреслюють асфальт. Вітер швидко ганяє хмари по небу. Та все одно на вулиці холодно й незатишно. Усі чекають на сніг. Він – справжня прикраса зими, що скрашує й холод, і короткі сірі дні. Скоро сніг укриє пухкою сяючою ковдрою з мільярду алмазів і землю, і дерева, і стріхи домів. Буде красиво та весело. А поки ще зима лише почалася, і всі її приємності ще попереду.
У дворі зустрілись дві подруги, вони дуже любили тварин. - привіт. - привіт. - як справи? - у меня все нормально, а от бідні собаки у надому дворі... - о боже мій, що сталося? - бідних песиків будуть труїти! - це жахливо... як не соромно! - згодна, адже собаки лише беззахисні тварини, що дуже вірні людям, не дивлячись ні на що! - якби люди були добрішими і вміли пробачати... - але це неможливо, якби так сталось, світ став бі набагато кращим. друзі, ці дві дівчинки мають рацію. якщо кожен, хоча б задумаеться над цим, світ стане трохи ідеальнішим!
Тобто: море (яке саме?) => у якого немає берегів.