Горобці, ганяючись один за одним, шугали в гіллі й оббивали крильцями листя.
Дідусь широко відчиняє двері, а я, випростовуючи плечі, виїжджаю на вулицю.
Фарба на віконних рамах від давності облущилася і обсипалася, оголивши чорне дерево.
Старий, спираючись на ціпок, ходив поміж дерев і подекуди торкався до них долонею, наче хотів відчути їхнє тепло.
Небо затуманіло, закутавши в хмари блакить.
Звиваючи куряву, смерчем промчав вихор.
Прислівниковий зворот у реченні виділяється комами й є обставиною. Я підкреслила його тут однією лінією (іншої можливості немає), але обставина має підкреслюватися так _._._.
Українська мова є моєю рідною мовою
Ця барвиста мова лунала у колискових піснях мого дитинства. ..
Нею розмовляли мої предки. ...Тому українська мова є мовою спілкування моїх батьків. ...
Вони навчили мене любити її, не засмічувати поганими словами. ...Вона дзвенить на вулиці, у магазині, школі, бібліотеці, бо є мовою жителів мого рідного краю. ..
Щоб добре знати рідну мову, я вивчаю її на уроках у школі. Милозвучні рідні слова звучать у моїх піснях...
За до мови я пізнаю світ, можу помріяти, передати свої відчуття, заспівати чудову пісню...))
Українська мова особлива. Вона є багатою, барвистою, милозвучною мовою українського народу. ...
Вона прийшла до нас від наших прадідів, збагатившись протягом багатьох століть. Мова - це невід'ємна частина рідного краю...
Наша мова ніжна, мелодійна, у ній є і пестливі слова,і багаті на мудрість прислів"я. ..У нашій мові - безсмертя нашаго народу.
Объяснение:
удачи тебе...)))
