Объяснение:
Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає. Хата швидко сповнилась м’якими вечірніми тінями. Голубина ніч надворі позасвічувала зорі.
Вітер розмовляє з ким?чим? з гаєм в реченні виступає додатком
Вітер шепче з ким?чим? з осокою в реченні виступає додатком
Хмаронька пливе за ким?чим? за сонцем в реченні виступає додатком
Хмаронька розстилає кого? що? поли в реченні виступає додатком
Хата сповнилась ким?чим? тінями в реченні виступає додатком
Ніч позасвічувала кого?що? зорі в реченні виступає додатком
Щасливим мене роблять деталі: щира подяка незнайомих людей на вулиці після моєї незначної до маленькі перемоги рідних; банальна, але така приємна фраза «ти мені небайдужий»; весняне сонце, яке рідко радує нас своїм сяйвом в березні. Ловлю себе на думці, що такі, на перший погляд, незначні епізоди з життя й створюють той самий стан, коли відчуваєш себе «на сьомому небі». А ще – дуже гріють душу ті приємні моменти, що трапляються випадково і неочікувано.
Намагаюсь частіше дякувати рідним і близьким за те, що вони просто є. Для мене – це думки, сказані в голос, а вони можуть, бодай на мить, щиро посміхнутись. Важливо робити щасливішим не тільки себе, а й оточуючих, бо вони є також частиною нашої життя.
А для повної гармонії мені не вистачає спокою в країні, визначеності з майбутнім, постійного тепла коханої людини… Багато чого не вистачає, але це не заважає мені вважати себе щасливою людиною. Просто треба захотіти бути щасливим.