Одного спекотного літнього дня зустрілись яблуня з вітром. Яблуня звернулась до вітру: - Вітре, ти заважаєш жити і мені, і людям. З мене струшує листочки, я від твоєї сили гнуся. Та й людям шкоди завдаєш: то хати ламаєш, то холод робиш. - Яблуне, якщо вже так роздумувати, то й ти не дуже користь приносиш. Звичайно, ти маєш плоди, проте люди й без них могли спокійно обійтися, - обурено відказав вітер. - Та я ж даю людям не лише плоди, а й затишок! – закричала яблуня. - А я не лише лихо завдаю. Я рятую від спеки, розношу насіння квіток та інших рослин, сприяю міні погоди, - перерахував свої переваги вітер. - Он дівча йде, зараз ми й дізнаємось, хто більше користі приносить. Під яблуню на ослінчик присіла дівчинка й полегшено зітхнула: - Який прекрасний день! Сонечко так сильно припікає, проте вітерець та тінь яблуні ратують від спеки. Яблуня знов звернулась до вітру: - Прости, вітре, я була неправа. І ти, і я корисні людям. - Звичайно, яблуне, я теж був неправий. І яблуня, і вітер – природа. Тому ми з тобою перебуваємо у тісній єдності.
Тверда рука:Голова заводу керував твердою рукою, тому підприємство було прибутковим.
круті повороти:Іноді у житті несподіванно трапляються такі круті повороти, що аж диву даєшся.
тягти кота за хвіст:Не тягни кота за хвіст, Дмитрику, зроби вже домашнє завдання і зможеш піти гуляти.
знайти в капусті:Рік тому мама знайшла в капусті маленьку сестричку Ганночку. гарача голова:Павло - гаряча голова: спочатку щось скаже або зробить, а потім подумає, чи варто було.
побити глека:Навіть найкращі друзі могуть іноді побити глека, але якщо друзі справжні, вони швидко миряться.
на голові ходити:Діти, я залишу вас на п'ять хвилин - використайте цей час, щоб почитати підручник, а не щоб ходити на голові.
вибити з рук:Новопризначений директор спробував вибити владу з рук досвідченого зама, але не зміг.
Патріот — це людина, віддана своєму народові, яка любить свою Батьківщину, живе і працює заради процвітання свого краю. Сьогодні з високих трибун звучить море слів про любов і відданість Україні, але, на жаль, це тільки слова. Проте можна навести безліч прикладів самовідданої любові українців до рідного краю. Про це розповідають історія, історичні пісні й думи, художня література. Прикладом самовідданого служіння рідній землі є, наприклад, Ярослав Мудрий, справжні патріоти Залізняк, Гонта, Кривоніс, Дорошенко, Богдан Хмельницький, Леся Українка, Тарас Шевченко, Михайло Грушевський, Василь Стус, Іван Пулюй, наша сучасниця Ліна Костенко.Порушує тему патріотизму та засуджує балакунів-псевдопатріотів В. Самійленко в поезії «Патріоти». Справжнім патріотом у цій поезії, на мою думку, є третій юнак, який...бачив душею Вкраїну І все, що вона добула.Письменник намагається до читачам не купитись на гарні слова, а дбати про свій край, любити рідну землю, працювати для неї. Я — ровесниця незалежної України. І хоча життєвого досвіду в мене небагато, проте розумію, що дуже легколюбити Батьківщину, коли вона багата і могутня, значно важче — коли вона слабка і незахищена. Та хіба зможуть справжні сини кинути хвору матір напризволяще? Я не засуджую тих людей, які в пошуках кращої долі емігрували за кордон, але впевнена, що вони глибоко нещасні, бо, можливо, маючи матеріальні блага, вони не мають змоги дихати рідним повітрям, бачити, як ростуть їхні діти, уклонитися рідній оселі.Отже, на мою думку, справжніми патріотами є ті люди, які не говорять про любов до рідного краю, а працюють і живуть задля його процвітання, примножуючи набуте.
- Вітре, ти заважаєш жити і мені, і людям. З мене струшує листочки, я від твоєї сили гнуся. Та й людям шкоди завдаєш: то хати ламаєш, то холод робиш.
- Яблуне, якщо вже так роздумувати, то й ти не дуже користь приносиш. Звичайно, ти маєш плоди, проте люди й без них могли спокійно обійтися, - обурено відказав вітер.
- Та я ж даю людям не лише плоди, а й затишок! – закричала яблуня.
- А я не лише лихо завдаю. Я рятую від спеки, розношу насіння квіток та інших рослин, сприяю міні погоди, - перерахував свої переваги вітер.
- Он дівча йде, зараз ми й дізнаємось, хто більше користі приносить.
Під яблуню на ослінчик присіла дівчинка й полегшено зітхнула:
- Який прекрасний день! Сонечко так сильно припікає, проте вітерець та тінь яблуні ратують від спеки.
Яблуня знов звернулась до вітру:
- Прости, вітре, я була неправа. І ти, і я корисні людям.
- Звичайно, яблуне, я теж був неправий. І яблуня, і вітер – природа. Тому ми з тобою перебуваємо у тісній єдності.