Найпрекрасніша планета Земля зараз у небезпеці.Люди винищують живу природу,викидають сміття ,цим самим причиняючи шкоду рослинам і тваринам.Ситуація стає грішою з кожним роком,і нарешті земляни зрозуміли -таки ,що потрібно діяти.Змінити ситуацію можна ,але для цього потрібні чималі зусилля.Діяти потрібно починати щонайшвидше,адже потім може бути пізно.Спробуйте ж бо змінити ситуацію,наші діти повинні бачити чистий світ,в якому не буде сміттєвих пакеті,пивних пляшок,що валяються вздовж доріг.Наші діти повинні вчитися в нас зберігати цей свіь, переймаючи в нас корисну звичку - не смітити.Потрібно берегти рослини ,і не рвати перший пролісок навесні,-хай цвіте.Люди,не будьте байдужими!Життя нашої планети у наших руках!
Твір на тему Як ми потрапили під грозу (Твір-розповідь про випадок із життя)
Якось теплим вересневим днем ми з друзями ходили до лісу. Припікало гаряче сонечко. Над нами світилося прозоре й чисте блакитне небо. Від подиху легенького вітерця шелестіло жовтогаряче листя.
Ліс стояв урочистий. Сонячні промінці падали на листя, створюючи гармонійну й святкову атмосферу.
Ми дуже старанно шукали грибів, але не знайшли їх. Мабуть, з причини того, що довго не було дощу й земля потріскалася та пересохла.
Скоро ми натрапили на кущі, які рясніли горіхами. Ми взялися збирати горіхи зі справжнім завзяттям. На жаль, ми не помітили, що за лісом причаїлася небезпека.
Страшний вітер налетів зненацька. Дерева захиталися. Вогняна сліпуча блискавка розітнула хмари. Ми розгубилися: бігти додому далеко, а лишатися в лісі небезпечно. Дощ полився, як із відра. Вітер шаленів у верхівках дерев. Здавалося, що майже останній осінній грозі не буде кінця.
Ми дочекалися. Вітер вгамувався. Дощ ущух. Ми були мокрі до останньої нитки. Зате як радісно було нам іти по розмоклій землі, несучи повні кошики справжніх лісових горіхів.
Р. В Двох гривень
Д. В Двом гривням
Зн. В Дві гривні
Ор. В Двома Гривнями
М. В. На двох гривнях