Зимові канікули – Найвеселіша і цікава пора! Скільки свят і розваг чекає нас! Це зустрічНового року у ошатною ялинки, веселі колядки на Різдво, катання на лижах, ковзанах, санях,веселі гірки, снігові фортеці, таємничі ворожіння, чарівні і загадкові бабусині, оповідання.Але найцікавішою подією зимових канікул для мене була зустріч Нового року. 30 грудня батькивнесли в будинок пухнасту ялинку, що пахне хвоєю. Мені з сестрою дозволили народитиноворічну красуню. Спочатку ми повісили цукерки та різнокольорові ліхтарики, потім яскравікульки. Всю ялинку прикрасили блискучим дощиком і серпантином. Під гілками поставили ДідаМороза. Я з нетерпінням очікував новорічну ніч. З бабусиних розповідей я дізнався, що напередодніНового року всі бажання збуваються. Годинник пробив північ, і я загадав своє найзаповітнішебажання. А вранці побачив під ялинкою подарунок і дуже зрадів. Так, зустріч Нового року – ценайцікавіше, веселе і чарівне подія зимових канікул.
Назва СІЧЕНЬ походить від слова “Січа”. У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій.
Назва ЛЮТИЙ закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети - все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною). Назва БЕРЕЗЕНЬ закріпилась за місяцем у середині минулого століття. Походить від назви промислу - березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). До цього часу місяць називався март. У народі його звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.
У березні день з ніччю зустрічаються.
Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє.
КВІТЕНЬ носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець,лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає ” сонячний”.
ТРАВНЕМ останній місяць весни став у нинішньому столітті. До цього він звався май - від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали: пісенник, місяць-громовик, травник.
ЧЕРВЕНЬ походить від слова “червець”. Саме в цей час з’являється сокоживна комаха - кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її такох продавали сусіднім державам. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець, ізок (коник).
ЛИПЕНЬ - дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його іноді називали білець (час, коли коли вибілювали полотно), грозовик, дощовик.
СЕРПЕНЬ - від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви, що існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха вець, барильник.
Назва ВЕРЕСНЯ прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес - цінна медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем, бабським літом та покрійником.
ЖОВТЕНЬ - час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також паздерник - від слова паздер, тобто костриця. В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).
Назва ЛИСТОПАД прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України - дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.
ГРУДЕНЬ - від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Їздилти такими дорогами було важко - заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.
Я з нетерпінням очікував новорічну ніч. З бабусиних розповідей я дізнався, що напередодніНового року всі бажання збуваються. Годинник пробив північ, і я загадав своє найзаповітнішебажання. А вранці побачив під ялинкою подарунок і дуже зрадів. Так, зустріч Нового року – ценайцікавіше, веселе і чарівне подія зимових канікул.