Історія народної вишивки на Україні сягає своїм корінням у глибину віків .Дані археологічних розкопок та свідчення мандрівників і літописців доводять, що вишивання як вид мистецтва на Україні існує з незапам`ятних часів .Вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг скіфів. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, які датуються Viст., при дослідженні показали ідентичність не лише одягу, а й вишивки українського народного костюма XVIII-XIX ст. Арабський мандрівник Х ст.н.е. у своїх розповідях про русів зазначає, що вони носили вишитий одяг. На жаль, пам`ятки української вишивки збереглись лише за останні кілька століть, але й цього достатньо, щоб виявити ,що елементи символіки орнаментів української вишивки співпадають з орнаментами, які прикрашали посуд давніх мешканців території України доби неоліту, трипільської культури. Вишиванням споконвіку займались жінки, які з покоління в покоління передавали найтиповіші, найяскравіші зразки орнаменту, кольору, вишивальну техніку. Вишивки, передаючи характерні ознаки місцевості, різняться між собою орнаментом, технікою виконання та гамою барв . Протягом багатьох віків безпосередній конкретний зміст символів на вишивках втрачався, але традиції використання їх не зникли. За мотивами орнаменти вишивок поділяються на три групи: геометричні, рослинні, зооморфні (тваринні) й відображають елементи символіки стародавніх вірувань, культів. Геометричні орнаменти, наприклад, притаманні всім видам народного мистецтва і всій слов`янській міфології. Різноманітні кружальця, трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрести символічно відображали уявлення наших предків про світобудову, тож їхнє значення відповідне .На основі стародавніх космологічних символів у народі створена своя система назв. Це «баранячі ноги» , «кучері» , «гребінчики», «кривульки», «сосонка», «перерва» тощо. В основі рослинного орнаменту лежить культ поклоніння природі, рослині . Крім поширеного символу «дерево життя», який зображається стилізовано у формі листя або гілок ,у вишивках з рослинним орнаментом популярні стилізовані зображення Берегині, використання таких мотивів, як «виноград» - символ добробуту, щасливого одруження, «барвінок» - символ кохання тощо. На зооморфних вишивках зображуються тотемічні й солярні тварини, а також звірі, що позначають три яруси «дерева життя». Інколи вишивальниці використовують індивідуальні мотиви, які властиві баченню візерунка певної особи. Ними можуть бути заячі та вовчі зуби, волове око, риб`яча луска тощо.
Ось настала золота осінь.Сама красива і мальовнича пора року.Осінь любить жовті,червоні,оранжеві фарби,а як любить вона обсипати все золотом.ось приходиш в березовий гай,і не можеж відвести очей,все в золоті . Золотом обсипає осінь і парки,особливо липи.деш і радієш такій красі.І починаєш розуміти,чому поети так любили оспівувати осінь.А іноді просто слівнемає,ну неможливо описати всю ту красу ,яка відкривається перед тобою. Гуляєш по парку і не можеж нагулятися,так не хочеться залишати цю красу.Дуже красиворано вранці , коли гарна погода.Золоті дерева просто сяють на тлі яскравого блакитного неба.Не можна не захоплюватися природою,немає нічого прекраснішого неї.Ах!Як здорово,просто дух захоплює від усієї цієї пишноти. Золота осінь не йди,порадуй нас ще трошки,Але,на жаль,це час дуже короткий, і ось вже через тиждень,дерева починають скидати своє вбрання.А як не хочеться розлучатися з казкою, як хочеться ще помилуватися мальовничими,золотими пейзажами. я це все від руки писала.
- Маріє Михайлівно, добрий день! - Добридень, Наталочко! - Маріє Михайлівно, а яку пісню ми будемо сьогодні розучувати? - Будете співати хором українську народну пісню «Ой ходила дівчина бережком». - А можна мені поки що слова пісні повчити, ще ж не всі хористи зібралися? - Звичайно, візьми відразу аркуш з текстом. - Яка ж мелодійна пісенька: «Ой ходила дівчина бережком, заганяла селезня батіжком...»! - Слова так і просяться, щоб їх заспівали, так? - Так, Маріє Михайлівно. А які ніжні, красиві вирази: «дударику», «горенько та печаль» - Недарма, кажуть, Наталочко, що українська мова співуча та солов’їна. - А які веселі рими: «Була а мене дівчина Орися, тоді в мене сі кучері вилися! Була в мене дівчина Варвара, то вона мені сі кучері порвала!». Ха-ха, так йому й треба! Я хочу спробувати це проспівати! - Ну от зараз зберуться всі хористи, так і заспіваєте весело цю пісню!
