1.У березні сніг починає танути,природа просинається.Птахи прилітають з вирію.З'являються перші підсніжники. 2.У квітні дерева розцвітають.Птахи знову співають. 3.У травні закінчується школа,і ми весло йдемо на канікули. Нагрівається в річках вода.
[мову ревниво обер'ігайут' мовознавц'і // невтомн'і творц'і граматики і словник'ів //] У словах ревниво, оберігають, невтомні звук е наближений до и (познач. як е з маленьким и вгорі справа), а словах граматики (перше и) і словників - и наближене до е ; у словах ревниво, невтомні, словників замість в має бути у нескладовий (познач. як у з відкритою півдужкою над звуком) - щоправда не знаю, вивчають це школярі чи ні, у слові мовознавці така ж історія з другим в; у слові словників звук к не м"який, а пом"якшений (познач. апострофом після звука). Наголоси розставити треба так (по черзі кожне слово): на о, на и, на а, на а, на о, на і, на друге а, на і.
Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ.
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.
Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом.
Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть.
У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь.
2.У квітні дерева розцвітають.Птахи знову співають.
3.У травні закінчується школа,і ми весло йдемо на канікули.
Нагрівається в річках вода.