Настала зима. У лісі замело всі доріжки. Ведмідь лягає в зимову сплячку на всю зиму. Який прекрасний і загадковий цей зимовий ліс! Навколо летять, кружляють у повітрі білі легкі сніжинки. Хоч куди глянь — все біле-біле, чистий сніг лягає на холодну землю. Всюди замети й заметіль. Птахи вже давно відлетіли на південь.
Зима — це казкова й чарівна пора року, особливо в лісі.
В одному українському селі жив хлопчик Івась. Хлопчик був дуже щирий і добрий. Одного разу, повертаючись зі коли, він побачив сумного діда Петра. -Діду!Чого ви сумуєте? , -запитав хлопчик -ех..Внученьку.. Старість не радість.Здоров'я погане, да і внуки уїхали у місто. -Так це ж не привод сумувати!Посміхніться! Сонечко світить, погода чудесна. А за внуків ви не хвилюйтеся, хочете, я вам допомагати буду? -Який ти добрий хлопчик.,- з посмішкою відповів дідусь,- я буду дуже вдячний тобі за допомгу. Кожного дня, після того, ях Івась допомагав дідусеві і бабусі він завжди казав " Посміхайтеся частіше, бо посмішка прикрашае людину!"
Настала зима. У лісі замело всі доріжки. Ведмідь лягає в зимову сплячку на всю зиму. Який прекрасний і загадковий цей зимовий ліс! Навколо летять, кружляють у повітрі білі легкі сніжинки. Хоч куди глянь — все біле-біле, чистий сніг лягає на холодну землю. Всюди замети й заметіль. Птахи вже давно відлетіли на південь.
Зима — це казкова й чарівна пора року, особливо в лісі.