ответ:
гармонія людини і природи - велика духовна цінність. "якщо людина залежить від природи, то і природа від неї залежить: природа людину створила - людина її переробляє", - сказав французький письменник анатоль франс.
з самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. клімат, рельєф, - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. природа таким чином впливала на становлення національного характеру.
ознакою здоров'я людини і природи є краса, гармонія, приємні пахощі, краєвиди. тому нас неприємно вражає, коли, мандруючи лісом, ми раптом натикаємося на залишки "цивілізації": пластикові пакети, посуд, ганчір"я, це безладдя псує красу, воно відбирає в людини те здоров"я, яке вона могла б отримати від здорової природи. природа дуже хвора, земля потребує твоєї, людино, турботи й заслуговує на твою любов
подробнее - на -
объяснение:
ответ: річард бах переконаний, що особистість повинна відчувати задоволення від життя. проте не варто задумуватися над минулим чи майбутнім – варто жити тут і зараз. чайка джонатан зуміла подолати перешкоди, почувши свій поклик. джонатан зміг протистояти повсякденності, адже бажав отримувати знання та розвиватися.
як же досягти висоти польоту у житті та досягти своєї мрії? мені здається, для цього варто побороти себе, обмеження, поставлені суспільством та певні заборони. якщо у людини є висока мета, вона повинна йти до неї, стаючи більш сильною та досконалою особистістю. головне призначення кожної людини – знайти свою індивідуальність та втілити мрію.
объяснение:
Це розповідь про тварину. Випадок цей трапився з моєю двоюрідною сестрою Маргаритою. Вона дуже хотіла домашнього улюбленця. Але батьки відмовилися подарувати його. Мама з татом сказали, що собаку ніде тримати в маленькій квартирі. Від хом'яка буде багато сміття, а кіт буде точити кігті об меблі. Сестра, звичайно, засмутилася.
Стояла зима. Одного вечора Марго почула дивний шурхіт біля вікна. Нібито хтось хотів потрапити до хати будинок та стукав по склу. Сестра підбігла до вікна та побачила зовні на засніженому підвіконні жовто-зеленого папужку! Дзьоб та довгий хвостик у нього були синього кольору! Видно було, що папуга сильно змерз, напевно, випадково вилетів із будинку.
Сестра стала галасувати, прибігли її батьки. Вони почали говорити, що папуга вже замерз. Що він все одно скоро помре, навіть якщо його забрати додому. Але все ж вони вирішили ризикнути і стали розклеювати утеплене на зиму вікно. Вони дуже намагалися не шуміти! Адже пташка могла злякатися, злетіти та загинути на морозі.
Як тільки вікно трошки відчинилось, Марго одним спритним рухом схопила папужку. Птаха відігріли, і вин вижив. Папужку назвали Гошею. Так у моєї двоюрідної сестри з'явився домашній улюбленець, про якого вона так мріяла! А маленький папужка просто дивом врятувався від лютої зими!